ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.                                        Справа № 914/1073/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                                                             Давид Л.Л.

суддів                                                                                          Малех І.Б.

                                                                                           ОСОБА_1

при секретарі судового засідання                                         Оштук Н.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Полімер”, м.Львів (вх. № апеляційного суду 01-05/3928/17 від 15.08.2017)

на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 (суддя Щигельська О.І.)

у справі № 914/1073/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Полімер”, м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРГГРУП”, м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Абданк”, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Закрите акціонерне товариство “Автонавантажувач”, смт. Шкло Яворівський район Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач”, смт. Шкло Яворівського району Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” м. Львів

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, м. Київ

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: ОСОБА_2, ОСОБА_3 – представники за довіреністю

від третьої особи-1: не з’явився

від третьої особи-2: не з’явився

від третьої особи-3: не з’явився

від третьої особи-4: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського Львівської області від 25.07.2017 (суддя Щигельська О.І.) у справі № 914/1073/17 відмовлено в позові ТОВ “Укр-Полімер”, м.Львів, до ТОВ“ЮРГРУП”, м.Київ, та до ТОВ “Юридична компанія “Абданк”, м.Львів, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 17.08.2016, реєстровий №1224, укладеного між ТзОВ “ЮРГРУП” та ТОВ “Юридична компанія “Абданк” в частині переходу права вимоги, що виникло на підставі: договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.09.2007 за реєстровим №3658; договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 16.12.2011, укладеного між ПАТ “КРЕДОБАНК” та ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №5390; договору відступлення прав вимоги за договорами застави від 17.08.2016, укладеного між ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТзОВ “ЮРГРУП”, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1221.

Позивач, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.211 у справі «ВАТ» Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», в якому дано визначення, що таке позовна давність.

Крім того, Апелянт посилається на те, що судом не було враховано ту обставину, що ухвалою господарського суду Львівської області від 17.01.2017 ухвалою господарського суду Львівської області від 15.09.2016 у справі № 3/29 було переглянуто за нововиявденими обставинами та скасовано п. 2 резолютивної частини ухвали суду, якою визнано вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” до ТОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” на суму 1456980,27 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Полімер”, м.Львів (вх. № апеляційного суду 01-05/3928/17 від 15.08.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 у справі № 914/1073/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.09.2017 в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів – Малех І.Б. та Плотніцького Б.Д.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу від 01.09.2017 Відповідач-2 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, з підстав його правомірності та обґрунтованості.

12.09.2017 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Полімер”, м.Львів (вх. № апеляційного суду 01-05/3928/17 від 15.08.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 у справі № 914/1073/17 не відбулось в зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді – члена колегії Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 розгляд апеляційної скарги ТОВ “Укр-Полімер”, м.Львів (вх. № апеляційного суду 01-05/3928/17 від 15.08.2017) на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 у справі № 914/1073/17 в режимі відео конференції призначено на 10.10.2017

У судове засідання 10.10.2017, проведене в режимі відеоконференції за клопотанням Третьої особи-4 , з’явилися представники Відповідача-2.

Позивач (Апелянт), Відповідач-1 та Треті особи уповноважених представників в судове засідання 10.10.2017 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 участь представників Сторін та Третіх осіб обов’язковою не визнавалась, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, жодних клопотань на розгляд суду не надходило, Позивач (Апелянт), Відповідач-1 та Треті особи є належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі доказами.

Представники Відповідача-2 у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у них докази в сукупності з доводами апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством “Кредобанк” (після зміни найменування – Публічне акціонерне товариство “Кредобанк”; заставодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” (заставодавець-майновий поручитель за договором) укладено договір застави від 19.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та того ж дня зареєстрований в реєстрі за №3658. Цей договір, як визначено у п.1.1, забезпечує вимогу заставодержателя, що ґрунтується на договорі кредитної лінії №127/07-л від 17.09.2007, надалі “Основний договір”, укладений між заставодержателем та Закритим акціонерним товариством “Львівський автонавантажувач”, надалі за текстом - боржник, за умовами якого боржник зобов'язаний до 16.09.2008 включно, повернути заставодержателю кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 700000 грн. та сплатити нараховані проценти за користування нею в розмірі 17% річних, а також неустойку (пеню) штрафні санкції обумовлені основним договором та цим договором, враховуючи відшкодування збитків завданих прострочкою платежів за вищевказаними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог. Строки та порядок виконання боржником зобов'язань по основному договору визначені в основному договорі.

У п.1.2 договору застави наведено детальний перелік майна, а саме: обладнання, належного на праві власності заставодавцю-майновому поручителю (далі за текстом – предмет застави), який останній передає в заставу заставодержателю для забезпечення своєчасного повернення отриманого боржником кредиту. А у п.1.3 цього договору сторони, за взаємною згодою, оцінили предмет застави на суму 1673080 грн.

Як встановлено у п.4.13 договору застави, він має силу з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення до повного виконання боржником зобов’язань по основному договору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.09.2010 у справі №33/30 про банкрутство Закритого акціонерного товариства “Автонавантажувач” затверджено реєстр вимог кредиторів до вказаного боржника. Зокрема, до першої черги включено вимоги Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” в особі Другої Львівської філії ВАТ “Кредобанк” на суму 1 545 972,90 грн., а також до шостої черги вимоги зазначеного кредитора в сумі 273 150,98 грн. Опісля, ухвалою суду від 06.12.2016 у справі № 33/30 замінено кредитора - Публічне акціонерне товариство “Кредобанк” в особі Другої Львівської філії ВАТ “Кредобанк” на нового кредитора – Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”. Вказаною ухвалою суду встановлено, що між ПАТ “Кредобанк” та ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” укладено договір факторингу від 29.11.2011р шляхом купівлі права грошової вимоги до боржника, а довідкою ПАТ “Кредобанк” від 24.07.2012 №27-13996/12 підтверджується, що ПАТ “Кредобанк” на підставі зазначеного договору факторингу відступило ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” право вимоги всіх грошових зобов’язань до ЗАТ “Автонавантажувач”. В подальшому, ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2016 по справі №33/30 замінено кредитора – Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Абданк”.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2016 по справі №33/30 встановлено, що 17.08.2016 між ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТОВ “Юргруп” укладено договір факторингу №17/08/16, відповідно до умов якого ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” відступило ТОВ “Юргруп” право вимоги до ЗАТ “Автонавантажувач” на суму 1819123,88 грн., що належало ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та підтверджується ухвалами господарського суду Львівської області від 28.09.2010 та від 30.08.2012 р. у справі № 33/30 про банкрутство ЗАТ “Автонавантажувач”.

17.08.2016 між ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТзОВ “Юргруп” укладено договір відступлення права вимоги за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1221, згідно умов якого до ТОВ “Юргруп” перейшли права та обов'язки заставодержателя, які виникли на підставі договорів застави: Р№ 3609 від 05.08.2007, Р№3658 від 19.09.2007 , Р№65/08 від 26.06.2008 , укладених між ВАТ “Кредобанк” та ЗАТ “Автонавантажувач”.

Окрім цього, 17.08.2016 між ТОВ “Юргруп” та ТОВ “Юридична компанія “Абданк” укладено договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ТОВ “Юргруп” відступило ТОВ “Юридична компанія “Абданк” право вимоги до ЗАТ “Автонавантажувач” на суму 1819123,88грн. Окрім цього, 17.08.2016 між ТОВ “Юргруп” та ТОВ “Юридична компанія “Абданк” укладено договір відступлення прав вимоги за договором застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1224, згідно умов якого до ТОВ “Юридична компанія “Абданк” перейшли права та обов'язки заставодержателя, які виникли на підставі договорів застави: Р№3609 від 05.08.2007, Р№3658 від 19.09.2007 , Р№65/08 від 26.06.2008, укладених між ВАТ “Кредобанк” та ЗАТ “Автонавантажувач”.

Так, в порядку та на умовах визначених договором відступлення права вимоги за договорами застави, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮРГРУП” (цедент за договором, відповідач-1 по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Абданк” (цесіонарій за договором, відповідач-2 по справі) 17.08.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за №1224, та на виконання п.2.4 договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 17.08.2016, укладеного між сторонами, цедент відступає, а цесіонарій набуває права вимоги, належні цеденту як заставодержателю (далі – права вимоги) на підставі: договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 05.08.2007 за реєстровим №3609; договору застави посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.09.2007 за реєстровим №3658; договору застави №65/08-з від 20.06.2008; договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 20.10.2008р. за реєстровим №7321; договору застави посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №7318; договору факторингу шляхом купівлі права вимоги від 29.11.2011, укладеного між ПАТ “Кредобанк” та ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”; договору про відступлення прав за договорами застави від 16.12.2011, укладеного між ПАТ “Кредобанк” та ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за №5390; договору факторингу №17/08/16 від 17.08.2016; договору відступлення прав вимоги за договором застави від 17.08.2016, укладеного між ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТзОВ “ЮРГРУП”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1221.

З огляду на те, що, на думку Позивача, договір про відступлення права вимоги від 17.08.2016, реєстровий №1224 суперечить чинному законодавству, а його укладення порушує права ТОВ “Укр-Полімер”, він звернувся з позовом до суду про визнання такого договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалася наступним:

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач стверджує, що всупереч встановленому законом порядку, відповідачу-2 відступлено та ним набуто право вимоги, яке реально не існувало на момент укладення спірного правочину, оскільки таке право існувало у заставодержателя (цедента) лише протягом трьох років з моменту набуття права на пред’явлення вимоги за зобов’язанням застави й не було реалізовано в межах встановленого законом строку позовної давності. Водночас, укладення такого правочину порушує права ТОВ “Укр-Полімер” як кредитора ТОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач”, оскільки може привести до перерозподілу голосів у кредиторському комітеті.

Одним із передбачених ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Як встановлено ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.207 ГК України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.3).

Так, предметом оспорюваного договору є права вимоги, належні цеденту як заставодержателю, в тому числі й ті, що виникли із договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.09.2007р. за реєстровим №3658.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.28 Закону України “Про заставу”, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом. Згідно зі ст.29 цього Закону, у разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченою заставою грошової вимоги відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса. Якщо внесена в депозит сума повністю покриває борг, застава припиняється.

У зв’язку з вищенаведеним, твердження Позивача про відсутність у ТОВ “ЮРГРУП” прав вимоги на момент їх передачі ТОВ “Юридична компанія “Абданк” за оспорюваним договором, оцінюються судом критично.

Проаналізувавши умови договору застави, укладеного між ВАТ “Кредобанк” та ТОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач”, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.09.2007 за реєстровим №3658, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п.4.13 цього договору, він має силу з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення до повного виконання боржником зобов’язань по основному договору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано Позивачем, при зверненні з апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що зобов’язання ЗАТ “Автонавантажувач” за договором кредитної лінії від 127/07-л, з метою забезпечення виконання яких укладено вказаний договір застави, виконано належним чином, як і докази на припинення зобов’язань, що виникли на підставі договору застави від 17.09.2007. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, такі зобов’язання ЗАТ “Автонавантажувач” дійсні та включені в реєстр кредиторських вимог по справі №33/30 про банкрутством ЗАТ “Автонавантажувач”, кредитором за такими вимогами визнано ТОВ “Юридична компанія “Абданк”.

Позовна давність не є строком існування зобов’язання, а лише строком, як визначено в ст. 256 ЦК України, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак, її сплив не може свідчити про припинення зобов’язання й не віднесений законом до підстав припинення застави.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги недійсністю прав вимоги, відступлених на підставі договорів застави, ні під час розгляду справи у суді першої , ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надав належним чином засвідчених копій договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 16.12.2011, укладеного між ПАТ “КРЕДОБАНК” та ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 5390, та договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 17.08.2016, укладеного між ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТзОВ “ЮРГРУП”, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1221.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У відповідності до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження Позивача про порушення ч.1 ст.203 ЦК України при укладені договору відступлення права вимоги від 17.08.2016, реєстровий №1224, укладеного між ТОВ “ЮРГРУП” та ТзОВ “Юридична компанія “Абданк” в частині переходу права вимоги, що виникло на підставі: договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.09.2007 за реєстровим № 3658; договору про відступлення прав вимоги за договорами застави від 16.12.2011, укладеного між ПАТ “КРЕДОБАНК” та ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”,посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 5390; договору відступлення прав вимоги за договорами застави від 17.08.2016, укладеного між ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” та ТОВ “ЮРГРУП”, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1221, безпідставним та необґрунтованим.

За змістом ч.ч.1, 2 та 9 ст. 45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею; вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом; погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Частинами 4, 5 та 6 ст.26 вказаного Закону визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання, передбачені цим Законом. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Стосовно доводів Позивача про те, що осопрюваний правочин призведе до перерозподілу голосів у комітеті кредиторів, судова колегія зазначає, що зміна кредитора у зобов’язанні, вимоги за яким визнано у встановленому законом порядку та розмірі в ході розгляду справи про банкрутство боржника, призведе до заміни одного кредитора іншим, а не до перерозподілу голосів у комітеті кредиторів.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою господарського суду Львівської області від 15.09.2016р. у справі №33/29 про банкрутство ТзОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” встановлено наступне.

29 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компані “Приватні Інвестиції” та Публічним акціонерним товариством “Кредобанк” (правонаступник ВАТ “Кредобанк”) укладено Договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги (надалі - Договір факторингу), за умовами якого TзOB “ФК “Приватні Інвестиції” придбало у ПАТ “Кредобанк” право грошової вимоги до ЗАТ “Автонавантажувач” згідно Договору кредитної лінії №127/07-л від 17.09.2007 .

На підтвердження переходу права вимоги по Портфелю заборгованостей згідно договору факторингу TOB “ФК “Приватні Інвестиції” сплачено ціну відступлення, що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2011 № 4 та складено відповідний акт про передачу Портфеля Заборгованостей від 14.12.2011

16.12.2011 між TOB “ФК “Приватні Інвестиції” та ПАТ “Кредобанк” укладено Договір про відступлення прав за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 5390 та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), заміна обтяжувача.

Постановою господарського суду Львівської області від 09.10.2012 у справі № 33/30 ЗАТ “Автонавантажувач” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. В межах провадження у справі № 33/30 про банкрутство ЗАТ “Автонавантажувач”, кредиторські вимоги ТзОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” не погашені.

Суд зазначає, що ПАТ “Кредобанк” заявлено кредиторські вимоги до ТзОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” у межах провадження у справі № 33/29 про банкрутство ТзОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” на суму 487670,29 грн., які визнано ухвалою господарського суду Львівської області від 28.09.2010 р. у справі № 33/29. Зазначені вимоги виникли на підставі кредитного договору від 13.10.2008 р. № 108/08-к та договору про надання овердрафту від 23.10.2008 р. № 110/08-о.

У зв'язку з невиконанням ЗАТ “Автонавантажувач” зобов’язань за договором кредитної лінії № 127/07-л від 17.09.2007, ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” звернулась із заявою про визнання кредиторських вимог до ТзОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач”, як заставодавця за Договором застави від 17.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3658, на суму 1509624,12 грн. (з яких: заборгованості по кредиту - 700000,00 грн.; заборгованості по відсотках - 103538,81 грн.; заборгованості по сплаті комісії - 500,00 грн.; пеня - 52643,85 грн.; 3% річних - 106380,82 грн.; упущена вигода - 136873,97 грн.;           інфляційні втрати - 409686,67 грн.).

Ухвалою суду від 15.09.2016 у справі № 33/29 визнано вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” до ТОВ “Торгівельно-виробниче підприємство “Львівський автонавантажувач” на суму 1456980,27грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна.

Надалі, при перегляді за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 15.09.2016 у справі № 33/29 та скасуванні п. 2 резолютивної частини ухвали суду, суд дійшов висновку, що станом на 15.09.2016 у ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" вже було відсутнє право вимоги до ТОВ "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" за договором застави від 19.09.2007 (реєстровий №3658), який забезпечував виконання договору кредитної лінії №127/07-л від 17.09.2007, тоді як ще 17.08.2016 ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на підставі договору факторингу №17/08/16 від 17.08.2016 та договору відступлення прав вимоги за договорами застави від 17.08.2016 у (реєстровий №1221), відступило право вимоги за невиконаними грошовими зобов'язаннями боржника за кредитним договором № 127/07-л від 17.09.2007 та договором застави від 19.09.2007 (реєстровий №3658) ТОВ "Юргруп".

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що судовими рішеннями та матеріалами справи доведено правомірність та підставність відступлення в межах справи про банкрутство ЗАТ «Автонавантажувач» ПАТ «Кредобанк» права вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", яке в свою чергу відступило право вимоги до ТОВ «Юргруп», яке за оспорюваним договором передало ТОВ «ЮК «Абданк».

Доводи, викладені з апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду. При цьому, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга в порушення вимог ст. 94 ГПК України не містить вимог особи, яка подає скаргу.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Полімер”, м.Львів (вх. № апеляційного суду 01-05/3928/17 від 15.08.2017) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2017 у справі № 914/1073/17 - без змін.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.10.2017.

Головуючий суддя                                                  Л.Л. Давид

Суддя                                                                                І.Б.Малех

Суддя                                                                                Б.Д.Плотніцький