КОПІЯ. Справа №1-83/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„01" лютого 2007 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Гриненко О.І.
при секретарі - Гугліч Ю.В.
з участю прокурора - Голуб А.Ю.
за участю захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого і зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.05.2005 року за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі , на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК. України,
ВСТАНОВИВ:
19.07.2006 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля станції метро „Героїв Дніпра" в м. Києві, побачив наглядно знайому громадянку ОСОБА_3., яка йшла в напрямку будинку АДРЕСА_2, при цьому в руках тримаючи світлу полотняну жіночу сумку, в цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_2. наздогнав ОСОБА_3, і схопивши сумку, вирвав її з рук останньої, таким чином відкрито заволодів майном ОСОБА_3., а саме жіночою сумкою світлого кольору, вартістю 80 грн. в якій знаходились наступні речі:
· гаманець, вартістю 30 грн.;
· гроші які знаходились в гаманці в загальній сумі 30 грн.;
· грошова картка „Ощадбанку", яка для потерпілої матеріальної цінності, не представляє;
· дисконтні картки ТЦ „Караван" та „Сільпо", які для потерпілої матеріальної цінності не представляють;
а всього на загальну суму 140 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом на свою користь. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 140 грн.
В ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, визнав повністю І підтвердив обставини вчиненого ним злочину, що викладені у вироці вище.
ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати.
Крім повного визнання, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 10.10.2006р. та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3, оглянувши представлених їй осіб для впізнання, впевнено вказала на громадянина, який знаходився під №2 і який назвався ОСОБА_2, як. на особу яка 19.07.2006р. близько 23 год. 0 хв. відкрито викрала у неї особисте майно. Під час даної слідчої дії ОСОБА_3 пояснила, що впізнала ОСОБА_2 по зовнішнім ознакам, а саме по зросту, рисам обличчя, зачісці (а.с. 57-58); - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.11.2006 року та фототаблицями до нього за участю ОСОБА_2, з яких вбачається, що під час вказаної слідчої дії на місці вчинення злочину ОСОБА_2 добровільно і самостійно вказав на обставини і механізм вчиненого ним відкритого заволодіння чужим майном, яке мало місце близько 23 год. 00хв. 19.07.2006р. (ах. 96-98):
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 своїми, умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, скоїв злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.
Обставинами, які б пом'якшували покарання підсудному, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжувати покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання, підсудного, і вважає правильним обрати йому міру покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальних межах санкції, встановленої в ст. 186 ч.2 КК України.
Потерпла ОСОБА_3 в ході досудового слідства звернулась з цивільним позовом про стягнення на її користь з ОСОБА_2 140 грн. завданої їй матеріальної шкоди, в зв'язку з її неявкою в судове засідання суд залишає цивільний позов без розгляду.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Остаточну міру покарання ОСОБА_2 визначити на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.05.2005 року у вигляді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 30 листопада 2006 року.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 140 (сто сорок) грн., завданої матеріальної шкоди залишити, без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку
Суддя