Справа № 1-94

2009 р.

В И Р О К  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

4 листопада 2009 року Сарненський районний суд Рівненської області  

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

з участю прокурора Нижника Г. П.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Сарненським районним судом 14 лютого 2008 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ст.104 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, 6 лютого 2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 70 ч. 4, 104 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, учня корпорації "Братерство без кордонів", -  

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,  

В С Т А Н О В И В :

14 січня 2009 року біля 14 години ОСОБА_3 на автобусній зупинці поблизу кафе "Полюс" по вул. Київській в м. Сарни Рівненської області з корисливих мотивів повторно відкрито викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон маки "Сіменс А70" вартістю 200 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який у судовому засіданні вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та щиро розкаявся, підтверджується його визнавальними показаннями, в яких пояснив, що 14 січня 2009 року біля 14 години проходячи повз автобусну зупинку біля кафе "Полюс", побачив малолітнього хлопця, який в руках мав мобільний телефон. Маючи намір привласнити телефон, він попросив подзвонити, а коли ОСОБА_4 передав йому телефон марки "Сіменс", він побіг з ним в бік мосту. Цього ж дня телефон у нього забрав ОСОБА_5, передавши його батькам потерпілого. У вчиненому щиро розкаюється.  

Крім особистого визнання неповнолітнім підсудним своєї вини його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів - показаннями представника потерпілого, незацікавлених свідків, протоколами слідчих дій, речовим доказом.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_6 про те, що її син ОСОБА_4 хворіє, йому подарували мобільний телефон марки "Сіменс А-70" для постійного зв’язку з дитиною. 14 січня 2009 року їй стало відомо, що у сина невідомий викрав телефон. Зателефонувавши на сина номер, почула нецензурну лайку в свою адресу. В подальшому ОСОБА_5 повернув телефон, забравши його у ОСОБА_3 Звернулась до суду з заявою, в якій зазначила про відсутність претензій до підсудного.  

Оголошеними показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 згідно яких 14 січня 2009 року на вулиці Київській в м. Сарни ОСОБА_3, попросивши подзвонити, вихопив у нього з рук мобільний телефон марки "Сіменс А-70" та побіг з ним в напрямку залізничного мосту. Вдома наступного дня він довідався, що телефон забрали у ОСОБА_3 та передали батькам.  

Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 14 січня 2009 року біля 14 години він бачив, як ОСОБА_3 поблизу кафе "Полюс" в м. Сарни вихопив з рук малолітнього хлопця мобільний телефон та побіг на залізничний міст. Про ці обставини він повідомив свого товариша ОСОБА_8, який цього ж дня при зустрічі з ОСОБА_3 на відмову останнього віддати викрадене заламав тому руку і забрав мобільний телефон марки "Сіменс А-70". Зателефонувавши батькам, ОСОБА_5 віддав телефон батькові ОСОБА_4

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8 та показаннями батька потерпілого - свідка ОСОБА_9, оголошеними в судовому засіданні.

Оголошеними показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які кожен окремо засвідчили обставини викрадення ОСОБА_3 у ОСОБА_4 мобільного телефону 14 січня 2009 року біля кафе "Полюс" в м. Сарни, пояснивши, що ОСОБА_3 попросив у потерпілого зателефонувати, той відмовляв, мотивуючи відсутністю грошей на рахунку, ОСОБА_4 взяв з рук ОСОБА_4 телефон, сказавши "спасибі", швидко пішов а потім побіг в напрямку залізничного мосту, ОСОБА_4 плакав і просив повернути телефон. В подальшому у ОСОБА_4 забрав телефон ОСОБА_5  

Протоколом від 9 лютого 2009 року, в ході якого ОСОБА_3 відтворив обстановку та обставини відкритого викрадення у ОСОБА_4 телефону.

Протоколом огляду від 14 січня 2009 року мобільного телефону марки "Сіменс А-70" з сім-картою оператора мобільного зв’язку "Джинс" та довідкою про його вартість.  

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна - грабіж, вчинений повторно.  

Стороною обвинувачення не доведений розмір шкоди, заподіяний потерпілому викраденням сім-карти оператора мобільного зв’язку "Джинс" та грошей на рахунку, а тому вказані обставини підлягають виключенню з обвинувачення.

При призначенні виду та міри покарання неповнолітньому підсудному суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу неповнолітнього підсудного, рівень його розвитку, умови життя та виховання в багатодітній сім’ї.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується негативно, за місцем колишнього навчання - негативно та посередньо; за місцем тримання ув’язнених, навчання у вечірній школі та теперішнього навчання - позитивно; як пом’якшуючі покарання обставини приймає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, відсутність претензій з боку потерпілого, як обтяжуючі покарання обставини - рецидив злочину, вчинення злочину щодо малолітнього.  

Враховуючи те, що вироком Сарненського районного суду від 6 лютого 2009 року ОСОБА_3 покарання призначене шляхом часткового складання покарань із вироком від 14 лютого 2008 року, на підставі ст. 104 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, покарання за останнім вироком підлягає самостійному виконанню.  

Покарання неповнолітньому підсудному, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за наявності вищевказаних пом’якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи неповнолітнього, слід визначити у відповідності до ст. 69 КК України, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини, зарахувавши в строк призначеного покарання строк перебування під вартою.  

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили слід змінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Долю речового доказу слід вирішити згідно ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України  призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.  

Вирок Сарненського районного суду від 6 лютого 2009 року, яким ОСОБА_3  засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 70 ч. 4, 104 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,  виконувати самостійно.  

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 30 січня 2009 року по 1 квітня 2009 року.  

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - особисту поруку батьків змінити на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Речовий доказ - мобільний телефон залишити представнику потерпілого ОСОБА_6  

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

.  

Суддя: