УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 р.Справа № 643/3282/17

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 липня 2017 року по справі № 643/3282/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в якому просила визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.05.2016 року, у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році»; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію державного службовця з 01.05.2016 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення у розмірі 82%.

За наслідками розгляду справи в порядку скороченого провадження, відповідно до ст..183-2 КАС України, постановою Московського районного суду м. Харкова від 21 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.05.2016 року по 13.09.2016 року залишено без розгляду.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 14.09.2016 року відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 36-40). Апелянт з посиланням на недопустимість звуження прав зазначає, що вона має право на перерахунок пенсії державного службовця посилаючись на ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів» із розрахунку 82 % середньої заробітної плати заступника начальника відділу у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям згідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році». Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів ст..183-2, п.3 ч.1 ст.197 КАС України. Від сторони апелянта надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутність. Апеляційну скаргу підтримають.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком як державний службовець, призначену згідно Закону України «Про державну службу» в розмірі 82 % середньої заробітної плати, з 15.04.2006 року.

09.02.2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із розрахунку 82 % середнього заробітку згідно довідки про заробітну плату від 10.05.2016 року № 10912/30-04, наданої УПФУ в Московському районі м. Харкова.

Як вбачається з довідки № 10912/30-04 від 10.05.2016 року про заробітну плату за посадою заступника начальника відділу непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям з яких їм призначено (перераховано) пенсію, виданої ОСОБА_1, сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 3594,80 грн.

Крім того, згідно довідки № 10912/30-04 від 10.05.2016 року про заробітну плату за посадою заступника начальника відділу непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям з яких їм призначено (перераховано) пенсію, виданої УПФУ в Московському районі м. Харкова, ОСОБА_1 дійсно працювала в УПФУ в Московському районі м. Харкова за посадою заступника начальника відділу, з якої призначено пенсію станом на 01.05.2016 року: посадовий оклад - 2929,00 грн., надбавка за ранг (10 ранг) - 80,00 грн., надбавка за вислугу років (20%) - 585,80 грн.

09.02.2017 року УПФУ в Московському районі м. Харкова за вищевказаною заявою ОСОБА_1 винесено рішення (Протокол) по розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій, яким відмовлено в задоволенні заяви, з огляду на наступне. Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом міністрів України. Пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким передбачаються умови та порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії державним службовцям, виключено на підставі Постанови Кабінету міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів». Відповідно до пункту 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 VII, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутату України», «Про Кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України. З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, ст. 90 якого визначає: пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1

Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.05.2016 року, позов до суду подано лише 14.03.2017 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що позивачем взагалі не порушено питання про поновлення строку звернення до суду та не зазначено поважних причин його пропуску, позовні вимоги щодо перерахунку пенсії за період з 01.05.2016 року по 13.09.2016 року підлягають залишенню без розгляду. Суд першої інстанції правильно вирішив питання з цього приводу.

Окрім того, колегія суддів з огляду на суть спірного питання та заявлених вимог зазначає, що взагалі відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 2006 року у розмірі 82 % від заробітної плати.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Так положеннями статті 37-1 Закону України «Про державну службу» було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згодом, до наведених положень статей були внесені відповідні зміни, при чому, як до ст.37 Закону, яка визначала питання щодо призначення пенсії держслужбовців, так і до ст.37-1 Закону, яка врегульовувала питання стосовно проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, положення ст.37-1 Закону зазнала змін та була викладена в новій редакції, а саме було встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.37-1 Закону на час призначення пенсії визначались одні правила, підстави перерахунку пенсії, що було пов'язано з підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то згодом такий перерахунок пенсії міг проводитися лише відповідно до положень визначених Кабміном України.

Таким актом, була Постанова КМ України від 31 травня 2000 р. N 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Так, відповідно до положень пунктів 4 та 5 цієї Постанови №865 -

4. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

5. Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, умови та порядок перерахунку пенсії були визначені постановою КМ України, які надавали можливість здійснити перерахунок пенсію держслужбовця при настанні певних обставин, а саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів.

В той же час, колегія суддів зазначає, що в даному випадку спірним питанням є, не відновлення та виплата раніше призначеної пенсії, як для особи прирівняного до держслужбовця, а спірним питанням в межах справ, є саме проведення перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням заробітку працюючих осіб.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів звертає увагу, що відповідно Постанови КМ України від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015 р., положення пункту 4 Постанови КМ України №865 були виключена, а положення пункту 5 цієї ж постанови зазнала змін, що стосувалось органу який затверджував форму довідки, та час проведення такого перерахунку.

Таким чином, положення пункту 4 та 5 постанови КМ України №865, яка регулювала питання перерахунку пенсії, з урахуванням положень ст.37-1 Закону, зазнали таких законодавчих змін, що унеможливлюють проведення перерахунку пенсії для позивача з підстав підвищення заробітку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми щодо призначення (перерахунку) пенсії відповідно до «спеціальних» законів. Разом з тим, змін щодо порядку виплати пенсії не вносились.

Також, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889- VIII, який вступив в дію з 01.05.2016 року перерахунки в зв'язку з підвищенням посадового окладу не передбачено.

Законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах «Аррас та інші проти Італії» (Arras and Others v. Italy),, заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та «Сухобоков проти Росії» (Sukhobokov v. Russia), заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).

У зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 09.02.2017 року.

Протоколом УПФУ в Московському районі м. Харкова від 09.02.2017 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Таким чином, виходячи з того, що заява про перерахунок пенсії подана позивачем після 01.05.2016 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

Зважаючи на зміни, що сталися в законодавстві щодо пенсійного забезпечення державних службовців, підстави для визнання рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу протиправними відсутні.

Дані висновки зроблені з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, викладеною зокрема у справі " Валентина Ніканорівна Великода проти Україна " зазначено, що навіть припускаючи, що зміни та доповнення до чинного національного законодавства становили втручання у право заявника на мирне володіння майном у розумінні положення ст. 1 Протоколу №1, перша та найважливіша вимога вказаного положення Протоколу №1 полягає у тому, що будь-яке втручання з боку державних органів влади у мирне володіння майном має бути законним та має переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання має також бути обґрунтовано пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має зберігатися "справедливий баланс" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде накладений особистий та надмірний тягар. Такі зміни у національному законодавстві можуть обумовлюватись міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава-відповідач, у зв'язку з чим має широке поле розсуду щодо досягнення такого балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою.

Згідно ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1

Відповідач при прийнятті рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії діяло на підставі, у межах повноважень та згідно чинного законодавства України, а тому не порушило права та законні інтереси позивача. Відповідач не мав правих підстав для застосування до спірних правовідносин положення норм, що регулювали питання проведення перерахунку пенсії, в редакції чинній на час призначення пенсії, норми яких на теперішній час існують в іншій редакції, та у інший спосіб регулюють спірні правовідносини. Такої правової можливості не має також і суд.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 21 липня 2017 року по справі № 643/3282/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, з урахуванням ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.

Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.