Справа № 2а-1860/09  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ  

  06 листопада 2009 року             місто Кіровське  

  Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

    головуючого судді                                                   Христофорова Б.О.,  

при секретарі                                                             Абросімової Н.В.,  

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -  

в с т а н о в и в:  

13 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. В обґрунтування позову позивач вказав, що його віднесено до категорії дітей війни, та зазначив, що у відповідність до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, тому просив зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни починаючи з 01 січня 2008 року по теперішній час. Також просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав.  

26 жовтня 2009 року позивачем заявлено клопотання про зменшення своїх позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 включно, про що надав відповідну заяву. Також підтримав свої позовні вимоги в частині поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.  

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. Надав письмові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів у 2006 році не впроваджувався. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, також відповідно до вказаного Закону, підвищення пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Законом України « Про державний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яке відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані зміни, рішенням Конституційного суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року були визнанні неконституційними, але на погляд представника відповідача вказане рішення Конституційного суду України, не тягне за собою автоматичного відновлення дії норми закону у попередньої редакції, а тому в 2008 році та в січні – квітні 2009 року позивачка отримувала доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

На підставі викладеного вище, вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконним, та просив суд відмовити у задоволенні позову. Також наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.  

Суд, дослідивши матеріали справи і розглянувши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни» та знаходиться на обліку в УПФУ в місті Кіровське Донецької області, що підтверджується пенсійним посвідченням  № 11143 (а.с. 6).  

Відповідно до   ст.     6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV   , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Водночас   ст. 7 цього закону   передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ   було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

Згідно     України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” в редакції до 01 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином  положення статті 6 цього закону  у 2008 році було чинне лише з   22 травня 2008 року   .  

Відповідно     до   ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-VI   , що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин стосовно поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав він дізнався лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року  

Суд вважає, що незнання діючого законодавства, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.  

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня по 31 грудня 2008 року (дата подання позову –   13 жовтня 2009 року   ), а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України ) по 12 жовтня 2008 року включно.  

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отриманні своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.  

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг державної соціальної підтримки.  

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись  як пенсія або складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної підтримки.  

Згідно довідки, яку було надано УПФУ міста Кіровське Донецької області, позивачу починаючи з 01 січня 2007 року сплачується 50% від розміру надбавки , встановленої для учасників війни, а з 01 січня 2008 року підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Таким чином, відповідач повинен за період з   13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року   донарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу,  як дитині війни, з урахуванням того, що позивач  починаючи з 01 січня 2008 року отримував підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни підлягають   частковому задоволенню   .  

У зв’язку з тим, що судове рішення ухвалене на користь сторони, який не є суб’єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, підлягають присудженню здійсненні позивачем документально підтверджені судові витрати – 3 гривні 40 копійок, з Державного бюджету України.  

Керуючись ст.ст.2-15, 41-42, 99-100, 122-143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

п о с т а н о в и в:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу дітям війни за період з 13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року  в розмірі 30 % з урахування виплаченої з 13 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.  

  Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.  

  Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 листопада 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 листопада 2009 року.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя: