Копія справа 2-380/07
РІШЕННЯ
іменем України
08.02.2007 р. Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого - судді Кореняк В.К. при секретарі Гарбузовій М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1до приватного підприємства "Каспер" про внесення запису в трудову книжку, виплату заробітної плати і відшкодування моральної шкоди
3-я особа: Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості З -я особа: Виконавча дирекція Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача і після неодноразових змін позовних вимог, їх уточнень і доповнень до них в остаточному варіанті вимагає визнати укладеним 25.05.2006 р. трудовий договір між нею, ОСОБА_1, і приватним підприємством "Каспер", зобов'язати відповідача внести в трудову книжку запис про прийняття її на роботу 25.05.2006 р. складальником верху взуття, стягнути з відповідача на її користь за період з 25.05.2006 р. по день розгляду справи судом суму невиплаченої їй заробітної плати з розрахунку 350 грн. в місяць, допомоги по тимчасовій непрацездатності за час перебування на лікарняному з 23 по 30 червня 2006 p., з 7 по 28 серпня 2006 p., з 12 по 16 вересня 2006 p., а також 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди .
В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала повністю і на його обґрунтування вказала, що з 25.05.2006 р. за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості вона була прийнята на роботу складальником верху взуття на підприємстві відповідача, проте за період її роботи з травня по вересень 2006 р. відповідачем їй не повністю виплачувався належний розмір заробітної плати, яким вона вважає встановлений розмір мінімальної заробітної плати в травні 2006 р., не виплачувалась допомога по тимчасовій непрацездатності, а з вересня 2006 р. її взагалі не допускають до роботи при тому, що відповідних записів про її прийняття на роботу і звільнення з роботи у трудовій книжці відповідачем не зроблено і це позбавляє її можливості навіть стати на облік в центрі зайнятості, оскільки попередньо до вказаної установи відповідачем було надіслано повідомлення про її прийняття на роботу.
З посиланням вказані обставини наполягає на задоволенні заявлених вимог.
Представником позивачки в судовому засіданні підтримано заявлений позов.
Представниками відповідача в судовому засіданні по розгляду справи позов не визнано і заявлено, що позивачка ОСОБА_1 на роботу на ПП «Каспер» не приймалась, повідомлення про прийняття її на роботу до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості було надіслано помилково, ніяких коштів на підприємстві ОСОБА_1 не отримувала, в цеху підприємства перебувала нетривалий час і за власною ініціативою.
Представником 3-ї особи - Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, в судовому засіданні заявлено, що в травні 2006 р. позивачка дійсно була направлена на роботу до ПП «Каспер» і з вказаного підприємства було отримано повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу складальником верху взуття. За таких обставин і відсутності в трудовій книжці ОСОБА_1 записів про її прийняття і звільнення з підприємства відповідача відсутні підстави для взяття позивачки на облік в центрі зайнятості.
Представник 3-ї особи -виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в судовому засіданні заявив, що при доведеності факту існування трудових відносин між сторонами по справі позивачка матиме право на отримання від підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності, а підприємство, за умови сплати відповідних страхових платежів, на отримання від Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності передбаченого законом відшкодування здійснених виплат.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, представників третіх осіб, покази свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає необхідним задовольнити заявлений позов в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що 25.05.2006 р. позивачка за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості була прийнята на роботу на приватне підприємство «Каспер» складальником верху взуття. Виконувала свої трудові обов»язки в об»ємі, визначеному роботодавцем, по вересень 2006 p., коли її перестали допускати на підприємство і до виконання робіт. За період з травня по вересень 2006 р. в зв»язку із захворюванням перебувала на лікарняному з 23 по ЗО червня 2006 p., з 7 по 28. серпня 2006 р. із 12 по 16 вересня 2006 р. В рахунок виплати заробітної плати отримала за травень 2006 р. 10 грн., за червень 2006 р. - 167 грн., за липень 2006 р. - 102 грн., за серпень 2006 р. - 40 грн.
Вказані обставини суд визнає доведеними на підставі наступного аналізу доказів по справі:
згідно направлення на працевлаштування Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 19.05.2006 р. позивачка була направлена на ПП «Каспер»для працевлаштування на вакантне робоче місце за посадою складальник верху взуття і в своїй відповіді про прийняте рішення від 22.05.2006 р. директор підприємства повідомила центр зайнятості про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду складальника верху взуття з 25.05.2006 р. із зазначенням номера і дати відповідного наказу. В подальшому ніяких повідомлень про неправильність такої відповіді на адресу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості не надходило, в зв»язку з чим немає підстав вважати обґрунтованими твердження представника відповідача про помилковість направлення вказаної вище відповіді до центру зайнятості.
· допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, заперечуючи тривалість перебування позивачки, починаючи з травня 2006 р., в цеху підприємства, фактично підтвердили факти як знаходження її на виробництві, так і виконання певних трудових операцій, пов»язаних з виготовленням взуття .Покази свідків у цій частині узгоджуються з поясненнями позивачки, а також свідка ОСОБА_8, а тому суд вважає їх такими, що відповідають дійсності. Заяви свідків про те, що ОСОБА_1 лише декілька разів з»являлась на території підприємства, суд оцінює критично, враховуючи як певну залежність даних осіб від керівництва підприємства, так і об»єктивно існуючу їх зацікавленість в тому, щоб підприємство уникло додаткових грошових витрат.
· основним доказом наявності між сторонами трудових відносин суд вважає представлений позивачкою в судовому засіданні по розгляду справи конверт з виконаним на ньому написом «ІНФОРМАЦІЯ_1». Як стверджує позивачка, в даному конверті вона отримала заробітну плату за липень 2006 р. і напис на конверті виконаний безпосередньо директором ПП «Каспер» Красногоровою Т.Ш. В судовому засіданні представник відповідача Красногорова Т.Ш. визнала той факт, що відповідний напис на конверті виконаний саме нею і не змогла пояснити, як це могло статися за умови, що позивачка на підприємстві не працювала і не отримувала ніяких коштів. Суд вважає, що даним доказом повністю спростовуються заперечення відповідача проти тверджень позивачки про її роботу на підприємстві.
- факти тимчасової непрацездатності позивачки підтверджено
належними медичними документами та лікарняними листами
Таким чином, суд вважає доведеним, що позивачка була фактично допущена до роботи на підприємстві відповідача і отримувала за це винагороду. За таких обставин відсутність прізвища позивачки у платіжних відомостях на видачу заробітної плати, табелях обліку відпрацьованого часу та облікових картах виконаної роботи свідчить про наявні порушення у веденні вказаних документів з боку відповідача, а не про безпідставність тверджень позивачки щодо її роботи на підприємстві.
Оцінюючи відсутність виданого відповідачем наказу про прийняття її на роботу суд враховує положення ч. 4 ст. 24 КЗпП України, згідно якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. При доведеності факту роботи позивачки на підприємстві підлягають позовні вимоги про стягнення заробітної плати і суд, вирішуючи позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати, через позицію відповідача позбавлений можливості визначити належний до виплати позивачці розмір заробітної плати відповідно до даних, які могли б бути надані роботодавцем, а тому виходить з тверджень позивачки щодо розміру заробітної плати , яку вона повинна була отримувати на підприємстві і яку фактично отримала. Суд при цьому враховує, що фактично позивачка підтверджує отримання від відповідача частини заробітної плати, а при обрахунку розміру коштів, належних їй до виплати, наполягає взяти за основу розмір мінімальної заробітної плати в травні 2006 p., тобто 350 грн. Категорично заперечує, незважаючи на відповідні роз'яснення суду, щоб розрахунок належних їй до виплати коштів за період після підвищення розміру мінімальної заробітної плати здійснювався з суми, вищої за 350 грн. Судом також враховується та встановлена в судовому засіданні обставина, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 має складати 50% її заробітної плати і саме у такому розмірі заявлено відповідні позовні вимоги.
Таким чином, в травні 2006 р. загальна кількість робочих днів - 20, фактично ОСОБА_1працювала протягом 5 днів, відтак, їй мало бути сплачено 350 грн. : 4 = 87,50 грн., а з урахуванням отриманих нею 10 грн. підлягає стягненню за травень 2006 р. 77,50 грн. заробітної плати.
В червні 2006 р. з 21 робочого дня 5 днів ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а тому допомога по тимчасовій непрацездатності мала становити 83,33 : 2 =41,66 грн., а заробітна плата 266,67 грн. Враховуючи виплату відповідачем позивачці 167 грн. стягненню за червень 2006 р. підлягають 41,66 грн. допомоги і 99,67 грн. заробітної плати.
За липень 2006 p., з урахуванням отриманих позивачкою 102 грн., підлягають стягненню з відповідача 350 - 102 = 248 грн. заробітної плати .
В серпні 2006 р. з 22 робочих днів 15 днів ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а тому допомога по тимчасовій непрацездатності становить 238,63 грн. : 2 = 119,31 грн., а заробітна плата 111,37 грн. Оскільки в серпні 2006 р. позивачка отримала 40 грн., то стягненню за серпень 2006 р. підлягають 119.31 грн. допомоги і 71,37 грн. заробітної плати.
У вересні 2006 р. з 21 робочого дня 4 дні ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, відтак, на її користь має бути стягнуто 66,66 грн. : 2 = 33,33 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також 283,34 грн. заробітної плати.
Оскільки в подальшому, як встановлено в судовому засіданні, внаслідок незаконних дій відповідача позивачка не допускалась до виконання своїх трудових обов'язків, за період з жовтня 2006 р. по січень 2007 р. на її користь підлягає стягненню по 350 грн. щомісячно, а за лютий 2007 p., з розрахунку 6 робочих днів з 20 - 105 грн. заробітної плати.
Відповідно, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають 2284,88 грн. заробітної плати, а також 194,30 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності, всього 2479,18 грн.
При вирішенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що незаконними діями відповідача по недопущенню ОСОБА_1 до роботи, а також по невиплаті заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачці останній було завдано значних хвилювань, принижень і життєвих незручностей. Протягом тривалого часу був порушений звичний спосіб життя ОСОБА_1, у неї, інваліда 3 групи, відбулося загострення наявного у неї психічного захворювання. За таких обставин суд вважає можливим задоволення заявленої позовної вимоги в повному обсязі і стягнення з відповідача на користь позивачки 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди
З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.24, 115, 237-1 КЗпП України, ст.29 Закону України "Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування з тимчасової непрацездатності ...», керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати укладеним 25.05.2006 р. трудовий договір між ОСОБА_1 і приватним підприємством "Каспер", зобов"язати приватне підприємство "Каспер" внести в трудову книжку ОСОБА_1запис про прийняття її на роботу 25.05.2006 р. складальником верху взуття.
Стягнути з приватного підприємства «Каспер" на користь ОСОБА_12479,18 грн. невиплаченої заробітної плати за період з 25.05.2006 р. по 08.02.2007 р.
Стягнути з приватного підприємства "Каспер" на користь ОСОБА_11000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з приватного підприємства "Каспер" на користь держави 51 грн. судового збору, а також на користь ТУ ДСА України в Кіровоградській області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а також подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда підпис В.К.Кореняк
Згідно з оригіналом