Справа № 2-1092/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 листопада 2009 року                                                                                       м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

                головуючого судді     Крапівіної О. П.

                при секретарі         Шульзі К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на торговельний ларьок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому посилається на те, що 25 грудня 2006 року вона придбала у ОСОБА_2 належний йому металевий торговельний ларьок загальною площею 15,5 кв. м., розташований на території центрального ринку поАДРЕСА_1. На підтвердження вчинення правочину вона передала відповідачу 4 000 грн., а останній передав їй торговельний ларьок та ключі від нього, про що в присутності свідків був складений договір купівлі-продажу. За умовами цього договору сторони взяли на себе зобов’язання в місячний термін нотаріально посвідчити даний договір. Відповідач на її неодноразові вимоги з’явитися до нотаріуса відповідає обіцянками, до теперішнього часу договір не посвідчений, що порушує її інтереси та обмежує права на користування, володіння та розпорядження майном. На її замовлення БТІ 01.09.2009 року проведено інвентаризацію та виготовлено технічну документацію торговельного ларька, якому присвоєно № 269 (квартал 20 території ринку). Вважає, що при вчиненні даного правочину вони з відповідачем домовилися щодо усіх істотних умов договору та частково виконали його, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення. Право власності на ларьок набуте нею правомірно, не порушує нічиїх прав. Визнання за нею права власності на спірний ларьок надасть їй можливість розпоряджатися ним на правах власника та в подальшому звернутися до Генічеської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми, тощо. Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу металевого торговельного ларька загальною площею 15,5 кв. м., розташованого на території колгоспного ринку по АДРЕСА_1, укладений 25 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на металевий торговельний ларьок № 269 загальною площею 15,5 кв. м., розташований на території колгоспного ринку (квартал 20) по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на ларьок за ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

25 грудня 2006 року у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3  складений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 за 4 000 грн. належний йому торговий ларьок площею 15,5 кв. м., розташований на території колгоспного ринку по АДРЕСА_1. До підписання договору ОСОБА_1  передала ОСОБА_2. 4 000 грн., а останній в свою чергу передав ОСОБА_1 зазначений торговий ларьок та ключі від нього (а.с.7).

На підтвердження викладених фактів та належності торговельного ларька ОСОБА_2. позивач надала суду копії патенту відповідача щодо торгівлі на ринку, квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату коштів за оренду торговельної площі під ларьком, копію трудової угоди з працівником (а.с.8-12). Факт належності ларька ОСОБА_2. підтверджується також показаннями, даними ним в судовому засіданні, відповідно до яких він особисто виготовив даний металевий ларьок.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України рухомими  речами  є речі,  які можна вільно переміщувати у просторі. Оскільки металевий ларьок може бути переміщений у просторі без його знецінення  чи зміни цільового призначення, у даному випадку мова йде про рухоме майно.

У відповідності зі ст.334 ЦК України право власності в набувача майна за договором  виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності  вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право власності ОСОБА_1 на металевий ларьок набуте правомірно, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 60, 61, 209, 213, 218, 223, ЦПК України, ст.ст. 328, 334 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на торговельний ларьок задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу металевого ларька загальною площею 15,5 кв. м., розташованого на території колгоспного ринку по АДРЕСА_1, укладений 25 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на металевий торговельний ларьок № 269 загальною площею 15,5 кв. м., розташований на території колгоспного ринку (квартал 20) по АДРЕСА_1 Херсонської обл.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Генічеського

районного суду                                           О. П. Крапівіна