У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 08 ” жовтня 2009 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Яцини В.Б.
при секретарі - Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Зміївського районного суду Харківської області від “30 ” липня 2009 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення майна з акту опису та арешту,-
в с т а н о в и л а:
В грудні 2008 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 16 лютого 1988 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_2. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 04 вересня 2006 року з нього на користь ОСОБА_3. стягнуто 85850 грн. В ході виконання цього рішення було накладено арешт на квартиру за АДРЕСА_1. Ця квартира була придбана нею в шлюбі з чоловіком ОСОБА_2. та є їх спільною сумісною власністю. Посилаючись на ст. 47 Конституції України , вважає, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону по рішенню суду. Просила звільнити вказану квартиру з – під арешту.
Представник ВДВС проти позову заперечувала, вказала, що квартира арештована правомірно.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 30 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем Зміївського ВДВС було накладено арешт та заборонено відчуження і передача в заставу вказаної квартири на виконання ухвали Зміївського районного суду від 26 березня 2007 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_4., а не в порядку виконання рішення Зміївського районного суду від 04 березня 2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 85850 грн. чи на виконання іншого рішення у зведеному виконавчому провадженні. Судом постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_1., ОСОБА_2, яке набрало законної сили. В даному випадку діють правила, передбачені ст. 154 ЦПК України. Тому суд в даному провадженні не вправі вирішувати питання щодо звільнення з – під арешту квартири ОСОБА_1.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначає, що борг ОСОБА_4 вона сплатила ще 27.09.2007 року і виконавче провадження відносно цього було закінчено 21.12.2008 року У відношенні до ОСОБА_3. у неї не було ніяких зобов»язань. Тому арешт на квартиру накладено безпідставно.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що в провадженні ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області відкрито зведене виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 1- 45 від 24.12.2005 року виданого Червоназаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 7519 грн.; виконавчого листа № 2- 1185 від 04.09.2006 року Зміївького районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 85850 грн..; постанови про стягнення виконавчого збору з Радіонова в розмірі 2100 грн. Крім того, відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ від 28.05.2007 року з ОСОБА_1. стягнуто 2100 грн. виконавчого збору ( а.с. 22,23,26,28, 29, 30, 31).
Також матеріали справи свідчать, що відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 26.03.2007 року в порядку забезпечення позову, на підставі ст.. ст.. 151- 153 ЦПК України задоволено заяву ОСОБА_4. в іншій справі № 2-728/ 2007 р. та заборонено ОСОБА_1. і ОСОБА_2. вчиняти будь які дії по відчуженню та передачі з заставу квартири АДРЕСА_2. На виконання вказаної ухвали державним в виконавцем ВДВС Зміївького РУЮ 29 березня 2007 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт та заборонено відчуження та передача в заставу вище вказаної квартири ( а. с. 69).
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. , суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до вимог закону виходив з того, що державним виконавцем Зміївського ВДВС було накладено арешт та заборонено відчуження і передача в заставу вказаної квартири на виконання ухвали Зміївського районного суду від 26 березня 2007 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_4., а не в порядку виконання рішення Зміївського районного суду від 04 березня 2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 85850 грн. чи на виконання іншого рішення у зведеному виконавчому провадженні.
Судом постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_1., ОСОБА_2, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частини 3 і 5 ст. 154 ЦПК України передбачають можливість скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає справу та вирішення питань про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні.
З зв»язку з наведеним судова колегія знаходить, що в даному випадку ОСОБА_1. слід було звернутися з заявою про скасування забезпечення позову відповідно до ст. 154 ЦПК України. Тому суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному провадженні не вправі вирішувати питання щодо звільнення з – під арешту квартири ОСОБА_1.
Крім того, спірна квартира відповідно до договору купівлі- продажу належить чоловіку ОСОБА_1. Звернувшись з позовом про виключення майна з акту опису й арешту, позивачка не будучи власником квартири, не просила визнати за нею право власності на вказану квартиру.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин судова колегія знаходить, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення без змін та відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання цієї ухвалою законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис Судді: підписи
Копія вірна. Суддя -