Судове рішення #6690430




       

                                        Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“ 29 ” жовтня 2009 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                Головуючого -     Карімової Л.В.

                    Суддів -     Кірсанової Л.І.

                            Яцини В.Б.

                при секретарі -     Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну

справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк»

на рішення Московського районного суду м. Харкова від “22 ” липня  2009 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк» про стягнення сум за договором депозиту,-

                                                      в с т а н о в и л а:

В листопаді 2008 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача вклад, внесений на депозитний рахунок банку, в сумі 130000 грн., суму нарахованих відсотків за користування грошовим внеском у розмірі 8027,95 грн., три відсотки річних в зв’язку  з невиконанням зобов’язання  у сумі 325 грн., пеню в сумі 8376, 99 грн., моральну шкоду 5000 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 150 грн., витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справі в сумі 30 грн. Під час розгляду справи позивач змінила свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми вкладу в сумі 130000 грн., так як відповідач 06.07.2009 року перерахував їй вказані кошти. В іншій частині позовні вимоги підтримала.  В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона уклала з відповідачем договір банківського вкладу, свої обов’язки  за договором виконала повністю, але після спливу строку дії договору відповідач не виконав свої зобов’язання  за договором та не повернув гроші. На неодноразові звернення до банку з вимогами повернути вклад, вона отримувала відповідь, про неможливість повернення вкладу із – за відсутності коштів, через що перенесла ряд нервових напружень.  Тому стан її здоров’я різко погіршився. Через неправомірну відмову від виплати коштів, вона зверталася до усіляких інстанцій з метою впливу на банк та повернення коштів. Всі її дії, спрямовані на спонукання банку до виконання взятих на себе обов’язків, спричиняли  їй моральні страждання та хвилювання. Вона вимушена була докладати додаткових усиль для організації свого життя, для підтримки свого здоров’я та вживати заходи для здійснення захисту своїх інтересів в суді. Вказаними діями їй завдана моральна шкода на 5000 грн.

 Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково. Не заперечував проти  задоволення вимог позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката та витрат на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справі в сумі 30 грн. в разі їх документального підтвердження. Щодо вимог про стягнення відсотків за користування депозитним вкладом та пені вважає, що вказані вимоги необґрунтовані, скільки ні договором ні законодавством такі виплати не передбачені. Також заперечував проти задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, вважаючи, що позивач не довів наявність такої шкоди.

           Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 липня 2009 року позовні вимоги  задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто три відсотки річних у розмірі 325 грн., відсотки по банківському вкладу в розмірі 8027 грн.95 коп.,витрати по сплаті інформаційно- технічного збору в сумі 30 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 150 грн.,моральну шкоду в сумі 2000 грн.  Також з відповідача стягнуто в доход держави судовий збір 92 грн.

           В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення по справі,  порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати в частині стягнення відсотків по банківському вкладу в сумі 8027,95 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. та  постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Зазначає, що суд не з’ясував в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір цієїї шкоди. Крім того, вважає, що суд незаконно стягнув на користь позивача відсотки по банківському вкладу в сумі 8027,95 грн. Договором не передбачено нарахування відсотків на повернуту суму депозитного вкладу після спливу терміну дії договору – 30.03.2009 р. Кошти позивачу поверталися не з депозитного рахунку, а з поточного, на який були  переведені за згодою позивача після закінчення строку дії договору.

           Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  частково, виходячи з наступного.

 Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          Як свідчать матеріали  справи  та встановлено судом між позивачем та відповідачем 29.12.2008 року було укладено договір банківського вкладу ( депозит строковий), відповідно якого ОСОБА_1. внесла на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 130000 грн. на строк до 30.03.2009 року.

           Відповідно до п.1.2 Договору повернення вкладу здійснюється у формі внесення або за заявою вкладника в іншій формі, починаючи з дня після закінчення строку дії вкладу, вказаного в п.1.1., тобто після 30.03.2009 року.

            Згідно п.1.3 Договору банк щомісяця нараховує проценти від суми вкладу із розрахунку 23% річних на строк розміщення вкладу і виплачує цей дохід вкладнику.

            30.03.2009 року позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача та просила видати вклад та нараховані відсотки за договором в зв”язку з закінченням строку дії договору.

            Відповідач не виконав зобов”язання своєчасно і повернув суму вкладу після звернення позивача до суду з цим позовом 06.07.2009 року.

            На підставі приписів ч.1 ст. 1058 ЦК України та п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних депозитних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою  Правління НБУ від 08.12.2003 року № 516, банки повертають вклади та сплачують проценти на них у порядку та строки, що визначені умовами договору банківського вкладу між вкладником і банком.

            Ч.5 ст. 1061 ЦК України передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня наступного за днем надходження вкладу у банк до дня, який передує його поверненню вкладнику або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

             В зв”язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до вимог закону стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1. відсотки за користування вкладом з 31.03.2009 року до 06.07.2009 року тобто  по день повернення вкладу позивачу у сумі 8027,95 грн.

             Посилання апелянта що договором не передбачено нарахування відсотків на повернуту суму депозитного вкладу після спливу терміну дії договору безпідставне та суперечить вище зазначеним нормам права та Договору.

              Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.  Ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов”язання не допускається.

              Тому Банк не мав права без згоди позивача переводити кошти на поточний рахунок та відмовляти в виплаті відсотків за користування вкладом з 31.03.2009 р. по 06.07.2009 року.

              За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача відсотків за користування грошовим внеском в сумі 8027, 95 грн. є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни судова колегія не  убачає.

     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди, районний суд виходив з того, що позивачка довела спричинення їй такої шкоди через невиконання банком своїх обов»язків за договором. Проте, укладений між сторонами договор не передбачає  відшкодування моральної шкоди.

               Тому рішення районного суду в частині стягнення на користь позивачки моральної шкоди в сумі 2000 грн. судова колегія скасовує та відмовляє ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

      Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України слід змінити вказане рішення в частині стягнення з відповідача в доход держави  судових витрат ( державного мита) та зменшити ці судові витрати з 92 грн. до 51 грн.






          Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 314, 316 , 317, 319 ЦПК України судова колегія,

                                                     В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 липня  2009 року в частині  задоволення позовних вимог ОСОБА_1  про стягнення на її користь з Відкритого акціонерного товариства „Іноваційно – промисловий банк” моральної шкоди в сумі 2000 грн. скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства „Іноваційно – промисловий банк” про стягнення моральної шкоди.

Рішення в частині стягнення з відповідача відсотків по банківському вкладу в розмірі            8027 грн. 95 коп. залишити без змін.

Змінити вказане рішення в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства „Іноваційно – промисловий банк” в доход держави  судових витрат ( державного мита) та зменшити ці судові витрати з 92 грн. до 51 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.


Головуючий: підпис                                                                    Судді: підписи


Копія вірна. Суддя


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація