ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 вересня 2017 року м. Київ К/800/31144/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила зазначити відсоток від суми заробітної плати (81%), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на момент призначення їй пенсії.

Додатковою постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 травня 2017 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести з 1 лютого 2015 року перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 9 квітня 2015 року із змінами, внесеними постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, в розмірі 81% від суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час виникнення права на призначення пенсії.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року додаткову постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 10 травня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.

У відповідності до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Перелік підстав, за яких може бути постановлена додаткова постанова, є вичерпним.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази, або вирішені не всі клопотання.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Скасовуючи додаткову постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови є необґрунтованими.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 просить прийняти додаткове рішення, яким в резолютивній частині зазначити відсоток від суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: 81% від суми заробітної плати.

Однак, Малиновським районним судом міста Одеси 13 липня 2015 року вже приймалася додаткова постанова, якою розглянуто питання щодо позовної вимоги ОСОБА_1, з приводу якої досліджувались докази, але не було ухвалено рішення, а саме: питання стосовно відсотка суми заробітної плати, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Даною додатковою постановою було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 1 лютого 2015 року в розмірі 80% від суми заробітної плати, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який існував на час виникнення права на перерахунок пенсії, як і просила ОСОБА_1 у своїй заяві.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що апеляційний суд неправильно застосував норми права.

Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Штульман