У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Яцини В.Б.
при секретарі Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: біржа основних фондів та нерухомості «Альянс» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2002 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, укладений продавцями ОСОБА_1, ОСОБА_3 і покупцем ОСОБА_2 та зареєстрований 21.03.1996 року на біржі основних фондів та нерухомості „Альянс”, вважаючи, що зазначений договір не відповідає вимогам ст. 227 ЦК УССР, оскільки не був нотаріально посвідченим. Крім того, фактично між учасниками мала місце домовленість не про купівлю – продаж квартири, а про заставу, умови якої відповідач не виконав, бо грошову суму еквівалентну 12000 доларів США позивачу не передавав. Тобто мала місце удавана угода.
У вересні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати дійсним договір купівлі - продажу цієї спірної квартири, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.03.1996 року на біржі основних фондів та нерухомості „Альянс”. Визнати за ним право власності на спірну квартиру та усунути перешкоди в здійсненні права власності, висиливши позивача та членів його родини зі спірної квартири.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнаний недійсним договір купівлі- продажу квартири, укладений 21.03.1996 року між ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зареєстрований 21.03.1996 року на біржі основних фондів та нерухомості „Альянс”, сторони повернуті в початковий стан, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 92266 грн. 92 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою судової колегії апеляційного суду Харківської області від 14.12.2006 року вказане рішення залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.10.2007 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14.12.2006 року в частині вирішення позову про визнання договору купівлі - продажу недійсним скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді ОСОБА_1 позов уточнив, доповнив та просив визнати його спадкоємцем на ? частину спірної квартири після смерті матері ОСОБА_3, померлої 01.10.2000 року, визнати недійсним договір купівлі - продажу цієї квартири, укладеної продавцями ОСОБА_1, ОСОБА_3 і покупцем ОСОБА_2 та зареєстрований 21.03.1996 року на біржі основних фондів та нерухомості „Альянс”,на підставі ст. 227 ЦК УССР в зв”язку з недодержанням обов’язкової для договору купівлі - продажу нотаріальної форми. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що договір купівлі - продажу спірної квартири є недійсним, оскільки він був укладений на біржі, але не був нотаріально посвідчений. Оскільки покупець ОСОБА_2 по договору не передавав продавцям ніяких грошових коштів, вони не приступали до нотаріального посвідчення договору, тому договір слід визнати недійсним. Крім того, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі- продажу спірної квартири з підстав укладення удаваної угоди відповідно до ст. 58 ЦК УССР ( в ред. 1963 р.) ( а. с. 10-103 т. 2)
Також зазначав, що після смерті матері ОСОБА_3 він продовжує проживати в квартирі. Як спадкоємець першої черги фактично прийняв спадщину. Однак оформити успадковану ? частину квартири нотаріально не міг, оскільки в суді розглядалася справа про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним та на квартиру було накладено арешт. Інший спадкоємець - брат ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Інших спадкоємців після смерті матері не мається. Після смерті брата спадкоємцями є його діти.
Крім того, вінзазначав, що на початку 1996 року він домовився з ОСОБА_2 про те, що той передасть в борг йому під залог квартири половину її вартості -12000 доларів США під 10% в місяць. Для укладення договору прийшли на біржу, але оскільки на біржі договір залогу не можна було укласти, підписали договір купівлі - продажу квартири. Між собою домовилися, що потім знов переоформлять квартиру на ОСОБА_1 Коли підписували договір на біржі, ОСОБА_2 гроші в розмірі 120000 доларів США не передав, пообіцявши, що віддасть гроші наступного дня. Оскільки вони тривалий час дружили, то ОСОБА_1 повірив ОСОБА_2 і підписав договір без отримання грошей. Коли зрозумів, що ОСОБА_2 його обманув і гроші не віддасть, 28.03.1996 р. звернувся до міліції. 04.04.1996 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
ОСОБА_2 позов не визнав. Посилався на те, що договір купівлі - продажу спірної квартири було укладено на біржі і є біржовою операцією, яка на підставі ст. 15 ЗУ „Про товарну біржу” не підлягає нотаріальному посвідченню, тому недотримання нотаріальної форми договору не тягне за собою визнання угоди недійсною з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 ЦК України. Наполягав на тому, що укладаючи договір, сторони мали намір укласти саме договір купівлі - продажу квартири, а не договір займу грошових коштів з заставою квартири. Вважали, що посилання позивача на те, що він не отримував грошових коштів за продану квартиру є безпідставними, оскільки в такому випадку ОСОБА_1 не переєстрував би наступного дня в КП „Харківське міське БТІ” право власності на спірну квартиру на ОСОБА_2 У позивача ОСОБА_1 відсутні правові підстави для пред”ялення вимог щодо визнання права власності на квартиру в цілому, оскільки ? частина квартири належала та була продана по договору від 21.03.1996 р. ОСОБА_3, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, з позовом про визнання договору від 21.03.96 р. недійсним ОСОБА_1 звернувся до суду в травні 2002 року за межами строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 256, 257 ЦК України, не надавши доказів поважності пропуску строків позовної давності, а тому відповідно до ст. 267 ЦК України це є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - біржі основних фондів та нерухомості «Альянс» в судове засідання не з’явився. Відповідно до виписки з державного реєстру підприємств вказана біржа 12.06.2000 р. ліквідована( т.1 а. с. 43).
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнаний недійсним договір купівлі - продажу спірної квартири, укладений 21.03.1996 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на біржі основних фондів та нерухомості «Альянс». Сторони по договору купівлі- продажу, який визнаний недійсним, повернуті в первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_1, який діяв також як спадкоємець ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 гроші в сумі 35460 грн., отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від ОСОБА_2 21ю.03.1996 року при укладенні на біржі договору купівлі - продажу спірної квартири. Визнано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 177 грн. 30 коп., витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_2 Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і при розгляді справи в суді першої інстанції.
Крім того, ОСОБА_1 також оскаржив рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 суми 35460 грн. Зазначає, що при задоволенні позову в цій частині суд не врахував, що ОСОБА_2 не передавав йому ніяких грошей. Просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 вартості квартири в сумі 35460 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних обставин.
Відповідно до п.п. 4,5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі та якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
З матеріалів справи убачається, що спірна квартира на праві власності у рівних частках належала ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 21 березня 1996 року на біржі „Альянс” вони уклали з ОСОБА_2 договір купівлі- продажу квартири, ціна договору визначена в 3546000000 крб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не заводилася ( т. 1 а. с. 56, т. 2 а.с. 45, 46).
Відповідно до ст. 549 ЦК УССР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування або володіння спадковим майном.
З пояснень позивача ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанції убачається, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти - він ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4. Вони обидва фактично прийняли спадщину, що не заперечував в суді апеляційної інстанції позивач.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер ( т. 1 а. с.126). Спадкоємцями першої черги після його смерті є його діти – ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але вони до участі у справі не залучені.
Встановивши зазначені факти, суд першої інстанції не з’ясував наявності у ОСОБА_1 правових підстав для пред’явлення вимог про визнання недійсним договору купівлі – продажу спірної квартири в цілому, не встановив осіб, які мають право такої вимоги в порядку правонаступництва після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Крім того, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звертався з позовом про визнання договору купівлі - продажу спірної квартири недійсним з підстав укладення удаваного договору та недодержання обов’язкової для договорів купівлі - продажу нотаріальної форми ( а. с. 82-84, 101-103 т.2).
Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 214, 215 ЦПК України не звернув уваги на зазначене та визнав угоду недійсною лише у зв”язку з недодержанням сторонами вимоги закону про її обов’язкове нотаріальне посвідчення.
Зазначене свідчить про те, що районний суд у достатньому обсязі не визначився із підставою позовних вимог ОСОБА_1, характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до цих правовідносин з огляду на те, що наслідки недійсності угоди за ст. 47, ч. 2 ст. 58 ЦК УССР ( в ред. 1963 р.) є різними.
На вказані обставини звертав увагу і Верховний Суд України в ухвалі від 03 жовтня 2007 року про скасування рішення районного суду і ухвали апеляційного суду за цією справою ( а. с. 291, 292 т.1). Постановляючи оскаржуване рішення, районний суд не звернув на це уваги і не виконав вимоги вказаної ухвали Верховного Суду України.
Зазначене є порушенням ч.4 ст. 338 ЦПК України, відповідно до якої висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
В зв”язку з наведеним судова колегія вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі та розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення районним судом .
За цих обставин в зв”язку з порушенням норм процесуального закону відповідно до п. п. 4,5 ст. 311 ЦПК України рішення районного суду підлягає скасуванню. Справу слід направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч1 ст. 307, п.4,5 ст. 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2009 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому його складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія вірна.
Суддя -