Справа № 22ц-2371/2009 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Коверзнев В.О.
Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.
суддів Редьки А.Г., Шемець Н.В.
при секретарі Рачовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров’я,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2009 року, яким стягнуто з ОСОБА_1., ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 по 2210 грн. у відшкодування майнової шкоди, по 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та по 15 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього по 4725 грн. 31 коп. з кожного, а також по 29 грн. 75 коп. судового збору до місцевого бюджету м. Чернігова та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, зменшивши розмір матеріальної шкоди.
Незаконність рішення суду апелянти обґрунтовують невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням судом принципу рівності процесуальних прав та обов’язків сторін, ухваленням рішення за відсутності доказів, які б давали підстави для покладення на відповідачів відповідальності з підстав, передбачених ч 1 ст. 1178 ЦК України. Суд безпідставно стягнув витрати по оплаті вартості квитків за 3 та 14 листопада, 23 грудня 2008 року, оскільки поїздки 14 листопада не було і не могло бути, а висновок суду про наявність підстав та розміру моральної шкоди не підтверджено жодним доказом у справі, оскільки після проведених операцій не було жодних ускладнень або загострень стану здоров’я потерпілого, а неналежний стан здоров’я пов’язаний не з травмою ока, а з захворюванням, яким страждає дитина на протязі тривалого часу до отримання травми та з приводу якого вона знаходиться на медичному обліку та лікуванні в дитячій клінічній лікарні №4 Соломянського району м. Києва.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідую чого висновку.
Судом встановлено, що близько 21 год. 10 хв. в дворі будинку АДРЕСА_1 малолітній син відповідачів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, вистріливши з лука, загостреною стрілою, влучив в ліве око малолітньому синові позивачці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, в зв’язку з чим останньому було завдано тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення рогівки лівого ока з випадінням внутрішніх оболонок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що оскільки в зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_6. неодноразово проходив курси стаціонарного лікування, включаючи й хірургічне втручання для заміни кришталика на штучний, на придбання якого та на проїзд до лікарських установ м. Києва позивачкою понесено витрати в сумі 4661 грн. 73 коп., що підтверджується фіскальними чеками та проїзними квитками, то саме батьки малолітнього ОСОБА_5 і повинні нести відповідальність.
Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Судом обгрунтовано до складу майнової шкоди включено вартість проїзних квитків, датованих 3 та 14 листопада, 23 грудня 2008 року (а.с., оскільки 4 листопада та 24 грудня позивачка минулого року з дитиною проходила обстеження(а.с.14, 18) в лікарських закладах м. Києва, куди виїздила з сином з м. Чернігова відповідно о 18 год. 30 хв. та о 19.год 30 хв.(а.с.31, 34) і є не спростованими її доводи про те, що ночувала в рідних, повернулося в м. Чернігів відповідно на наступний день після проходження обстеження. Судом обґрунтовано стягнуто і кошти по квитках за 14 листопада 2008 року (а.с.32) про виїзд із м. Києва в м. Чернігів, з врахуванням пояснень позивачки, що вона особисто заповнювала квитки і помилково зазначила вказану дату, хоча фактично це квитки за 17 листопада 2008 року в день, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого в поліклініку за місцем проживання (а.с.16) та відсутністю в матеріалах справи інших квитків за вказану дату.
Відповідно до положень ст.. 23 ЦК України моральна шкода полягає не лише у душевних стражданнях, а й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а тому з врахуванням ступеня ушкодження здоров’я, що потягло за собою заміну кришталика ока на штучний з врахуванням обставин заподіяння шкоди та інших обставин справи розмір моральної шкоди в 5000 грн. судом визначено з врахуванням положень ч 3 ст. 23 ЦК України.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст..303, 304, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді: