Справа № 513/1000/17

Провадження № 2/513/747/17

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

10 жовтня 2017 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що її син, ОСОБА_3, з 07 листопада 1987 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2.

06 жовтня 2014 року ОСОБА_3 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять: земельна ділянка площею 1,00 га, розташована на території Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області; квартира № 1, розташована в будинку № 120 по вулиці Шкільній в с. Михайлівка, Саратського району Одеської області; автомобіль марки NISSAN TIIDA, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; крамниця для здійснення торгівлі продовольчими товарами з торговим устаткуванням та обладнанням.

Спадкоємцями за законом першої черги є позивачка та відповідачка.

Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Всі правовстановлюючі документи утримує у себе відповідачка, яка навмисно відмовляється надати їх, щоб усунути позивачку від спадкування.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно, розташоване в с. Михайлівка Саратського району Одеської області по вулиці Шкільній (Радянській), № 120, кв.1, а саме: земельну ділянку, площею 1,00 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Саратського району, масив 2 ділянка 124, призначену для ведення особистого селянського господарства; квартири № 1, розташованої в будинку № 120 по вулиці Шкільній в с. Михайлівка, Саратського району Одеської області; автомобілю марки NISSAN TIIDA, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; крамниці для здійснення торгівлі продовольчими товарами з торговим устаткуванням та обладнанням.

Крім того, в позовній заяві позивачка просить звільнити її від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивачки. вивчивши позовну заяву, суд приходить до наступного.

Частина 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», частина 1 ст.82 ЦПК України встановлюють, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити оплату судових витрат на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою позивач повинен сплатити такий судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачка не зазначила докази, які підтверджують її неспроможність сплатити судовий збір у вищезазначеному розмірі.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає передбачених законом підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору.

Позивачка зазначила ціну позову 50000 гривень. Таким чином, їй належить сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 гривень (1600 грн.х 0,4)

Проте, всупереч вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тому суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків.

Якщо позивачка у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде їй повернута.

Керуючись ст.ст.119, 121, ч.4-6 ст.209, ст.210 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Бучацька