УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 р.Справа № 524/1336/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2017р. по справі № 524/1336/17

за позовом ОСОБА_1

до Командира роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовною заявою до командира роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якій просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 816542 від 14.02.2017 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн та закрити провадження по справі.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 14.02.2017 року серії АР № 816542, винесену командиром роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу 425,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Третя особа, Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.02. 2017 року інспектором роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2, було винесено постанову серії АР № 816542 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в зв’язку з порушення відповідачем порядку розгляду адміністративної справи, позов ОСОБА_1 до інспектором роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови серії АР № 816542 від 14.02.2017 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. ч. 1, 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Зі змісту постанови вбачається, що 14.02.2017 року о 12 год. 35 хв. по вул. Горького, 17, в м. Кременчуці Полтавської області, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «MERSEDES-BENZ 313 CDI», номерний знак НОМЕР_1, здійснив проїзд по вул. Красіна – вул. Горького в м. Кременчуці на заборонений сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Згідно п.п. «б» п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. (ст. ст. 10, 11 КУпАП).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, як це передбачено ст. 23 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Отже, стягнення на позивача накладено в межах санкції, встановленої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

У відповідності до ч. 2 ст. 258 КУпАП – протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці «чинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

На підставі ч. 3 ст. 258 КУпАП, працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто – на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 статті 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката,іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як визначено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту відеозапису реєстратора патрульного, який працював у період часу, коли було виявлено адміністративне правопорушення, не зафіксовано факт порушення позивачем п. 8.7.3 «е» ПДР України – проїзд на жовтий сигнал світлофора. На відеозапису не видно, який автомобіль вчинив порушення, кого колір, марка, д.н.з., чи проїхав він на жовтий сигнал світлофора. Ідентифікувати, що позивач порушив ПДР неможливо.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Як встановлено та вбачається із пояснень позивача, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції, під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України, вказаний вище порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримано не було.

Зокрема, справу було розглянуто без дослідження доказів вказаного порушення, що порушило право особи, яку притягнуто до відповідальності, на захист.

Отже, колегія суддів встановила, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проводився без дотримання норм передбачених ст. ст. 258, 268, 280 КУпАП, що не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, як вбачається з позовних вимог позивача, останній просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_3 до інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 816542 від 14.02.2017 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн та закрити провадження по справі підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови серії АР № 816542, у зв’язку з порушення відповідачем порядку розгляду адміністративної справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги, в частині закриття провадження по справі задоволенню не підлягають, оскільки суд, розглядаючи адміністративну справу про незаконність рішення органів Національної поліції про притягнення особи до адміністративної відповідальності не вирішує питання притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, а перевіряє таку постанову на відповідність приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, тобто чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи є вона законною, обґрунтованою, при цьому у суду відсутні повноваження вирішувати питання щодо закриття провадження у такій справі.

Дотримуючись ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч. 3 ст. 2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2017 року по справі № 524/1336/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують і доказів в їх обґрунтування не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2017р. по справі № 524/1336/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2017 р.