ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № 804/6781/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Іванова С.М.

           суддів:                     Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі № 804/6781/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" (далі – позивач) звернулося суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларації з ПДВ за липень 2015 року за № НОМЕР_2 від 30.07.2016р. на 26 323, 00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 року № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 25 755 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 20 604 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5151 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Октябрь - А Плюс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що реальність вчинюваних з контрагентом ПП «Орім» правочинів в повній мірі підтверджується належними чином оформленими перинними документами. Посилання суду першої інстанції на те, що вказані документи втрачають силу первинних є безпідставними, оскільки чинне законодавство не встановлює ступеню деталізації опису господарської операції, а тому відсутність такої деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Крім того, виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з їх переліком є достатнім доказом підтвердження факту виконання такої господарської операції. Доказів притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПП «Орім» до суду відповідачем надано не було.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про здійснення заміни відповідача - Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з огляду на перейменування, здійснене у відповідності до наказу ДФС України від 25.01.2017 року № 39.

Відносно вимог вищевказаного клопотання, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва у зв'язку з перейменуванням.

На підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у зв'язку з перейменуванням - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Октябрь-А Плюс” зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності – юридичну особу від 03.02.2014 р. та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів від 04.02.2014 р. за № 046214012454 (в т.ч. як платник податку на додану вартість.

У період з 16.05.2016 р. по 20.05.2016 р. на підставі направлень за №№ 617,618 від 16.05.2016 р. та наказу № 578 від 16.05.2016 р. згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ “Октябрь-А Плюс”, за результатами якої відповідачем складено акт “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ “Октябрь-А Плюс” з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП “Орім” (період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року)” № 1675/04-62-14-62/39071987 від 27.05.2016 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ (загальна декларація) в періоді, що перевірявся на загальну суму 20 604, 00 грн. (в т.ч.: за листопад 2014 року в сумі 5282, 00 грн., за грудень 2014р. в сумі 209, 00 грн., за січень 2015р. в сумі 3869, 00 грн., за лютий 2015р. в сумі 7773, 00 грн., за березень 2015 р. в сумі 3471, 00 грн.);

- п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено від’ємне значення ПДВ по рядку 24 декларацій в сумі 26 323, 00 грн. (в т.ч.: за липень 2015р. в сумі 26 323, 00 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 21.06.2016р., яким збільшено грошове зобов’язання ТОВ “Октябрь-А Плюс” по податку на додану вартість на загальну суму 25 755, 00 грн. (в т.ч.: за основним платежем – 20 604, 00 грн., за штрафними санкціями на суму 5151,00 грн.);

- податкове повідомлення-рішення № 000035102 від 21.06.2016р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларації з ПДВ за липень 2015 року за № НОМЕР_2 від 30.07.2016р. на 26 323, 00 грн.

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт/послуг, складені ТОВ «Октябрь-А Плюс» та ПП «Орім», не містять передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов’язкових реквізитів, а саме відсутня інформація щодо змісту та обсягу господарських операцій, одиниць виміру останніх, з огляду на що вказані документи втрачають силу первинних. Крім того, послався на наявність кримінального провадження за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України, згідно яких протягом 2014-2015 років невстановлені особи діючи умисно, з метою прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкового кредиту та заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності, організували створення ПП “Орім” та інших суб’єктів господарювання, які використовуються для мінімізації ПДВ та податку на прибуток реальних платників податків, нібито здійснюючи операції по виконанню різноманітних послуг, робі або поставки товарно-матеріальних цінностей. Фактично ж вказані роботи не виконуються, послуги не надаються, а товарно-матеріальні цінності не реалізовуються.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі – Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП «Орім».

Так, між ТОВ "Октябрь-А Плюс" (замовник) та ПП «Орім» (виконавець) були укладені договори № 155 від 01.09.2014 р. та № 155 від 01.01.2015 р., відповідно до яких виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги, а замовник зобов’язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, визначеному у даному договору (т.1 а.с.44-46, 49-50).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується:

- актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) (т.1 а.с.54,96,117,138, 177);

- звітами (т.1 55-94, 96-115, 118-136, 139-175, 178-195

- платіжними дорученнями (т.1 а.с.196-208).

- податковими накладними. (т.1 а.с.209-223).

Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договору з контрагентом, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності у наданих до суду актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) обов’язкових реквізитів, а саме відсутня інформація щодо змісту та обсягу господарських операцій, одиниць виміру останніх, колегія суддів апеляційної інстанції визнає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (стаття 9 Закону № 996-XIV), як:

- назву документа (форми);

- дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, долучені до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) містять найменування робіт (послуг), зокрема «Онлайн опитування споживачів на основі розробленої анкети з фіксованою кількістю питань», «Визначення відносної динаміки продажу продукції в торгівельній мережі», «Визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні», «Визначення об’єму продажу товарів у торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні», «Проведення телефонного опитування респондентів» тощо, крім того, вказані акти містять графу одиниця виміру та кількість.

Таким чином, зазначені первинні документи в повній мірі відображають зміст та обсяг господарської операції із зазначенням одиниці виміру. При цьому надання таких послуг відображено і у відповідних звітах, до яких у податкового органу зауважень та претензій не виникало.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, а тому відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю таких документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, та інші зазначені первинні документи у їх сукупності, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Крім того, висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та ПП «Орім» були, зокрема здійснені на підставі отриманої від інших податкових органів інформації стосовно відсутності у контрагента позивача по ланцюгу постачання основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів, технічної бази для здійснення фінансово-господарської діяльності. Разом з тим, такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, носять лише характер припущень про те, що у вказаного контрагента відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

При цьому, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Щодо кримінального провадження № 22012000000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказане кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 11.12.2012 року у відношенні невстановлених осіб КП «Київкомунтранс», ТОВ «Селтік», в той час як державна реєстрація контрагента позивача ПП «Орім» відбулася лише 19 серпня 2014 року, тобто майже через два роки після порушення вказаного кримінального провадження. При цьому слід зазначити, що жоден з працівників ПП «Орім», у тому числі керівники останнього, не були притягнуті до кримінальної відповідальності та щодо них не було винесено вироків за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України (ч. 4 ст. 72 КАС України), що відповідачем спростовано не було, як і не було подано, як до суду першої, так і апеляційної інстанції, будь-яких доказів, підтверджуючих зазначені обставини, як то протоколи допиту, пояснення посадових осіб ПП "Орім" тощо.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволенні позову, а відповідно апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів керується приписами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі № 804/6781/16 – скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.06.2016 року № НОМЕР_1 та від 21.06.2016 року № НОМЕР_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрь - А Плюс" сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 2893 грн. (дві тисячі вісімсот дев’яносто три гривні) 80 коп.

          Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ст. 254 КАС України.

Головуючий:                                                                      С.М. Іванов

Суддя:                                                                      О.М. Панченко

Суддя:                                                                      В.Є. Чередниченко