Справа № 2-а-24/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області:

у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,

при секретарі - Пустовар Т.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Решетилівка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтава ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтава ОСОБА_2, у якому просить визнати дії відповідача із винесення постанови серії ВІ1 № 009979 від 16.12.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення в сумі 500 грн. та скасувати вказану постанову.

В обґрунтування своїх вимог позивач суду зазначив, що 16.12.2010 року о 17.40 год. він керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Харківське Шосе м. Полтава був зупинений відповідачем, який виніс щодо нього постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, мотивуючи, що він проїхав нерегульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора. Однак, рухаючись по автодорозі в ожеледицю із дозволеною швидкістю руху, він наблизився до світлофора на дозволений зелений сигнал та коли безпосередньо проїздив його, загорівся жовтий сигнал, у зв’язку з чим не зміг негайно зупинитись без застосування екстреного гальмування, що в умовах даної дорожньої обстановки могло спричинити дорожньо-транспортну пригоду. Проїхавши даний світлофор, але не доїжджаючи до перехрестя, він зупинився перед “Стоп лінією”наступного світлофора, про що пояснив працівникам ДАІ. При цьому перешкод іншим учасникам дорожнього руху не створив. Своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що при розгляді справи працівниками ДАІ права на захист йому роз’яснені не були та не з’ясовані обставини справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав у ньому зазначених та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, тому суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Суд, заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України: “У адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову”.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

16.12.2010 року інспектором ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтава ОСОБА_2 винесено постанову ВІ1 № 009979 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення в сумі 500 грн.

Згідно описової частини постанови “ОСОБА_1 11.12.2010 року о 17.33 год. в м. Полтава по вул. Х.Шосе керував автомобілем НОМЕР_2, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора”.

Інші дані, що свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у матеріалах справи відсутні, не представлені вони на пропозицію суду і відповідачем, згідно ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка йому повідомлена належним чином.

П.п.д, п.2.3. Правил дорожнього руху України передбачено,що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху

Виходячи з положень п.8.10. Правил дорожнього руху України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) (див. додаток 2), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки" (див. додаток 1), якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно п.8.11. Правил дорожнього руху України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно п.16.8., водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) (див. додаток 2) або дорожній знак 5.62 (див. додаток 1), він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

За таких обставин, суд вважає пояснення позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, які узгоджують із вказаними нормами Правил дорожнього руху України такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують чи обтяжують відповідальність, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.”Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Дані норми чинного законодавства відповідачем дотримані не були, чим порушено вимоги ст.245, 252 КУпАП в частині всебічного, повного і обєктивного дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що відповідачем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з порушенням вимог ст. 248, ч.6 ст.258, ч.1 ст. 268, ст.276-282 КУпАП, тобто порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, без з’ясування усіх обставин справи, тому його дії є незаконними, а постанова підлягає скасуванню.

Судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.33, ч.2 ст.122, ч.1 ст.222, ч.1 ст.247, ст. 248, ч.6 ст.258, ч.1 ст. 268, ст.276-282, 289 КУпАП, ст. 70, 71, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтава ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Полтава ОСОБА_2 щодо складання постанови серії ВІ1 № 009979 від 16.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення в сумі 500 грн. незаконними.

Постанову ВІ1 № 009979 від 16.12.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 –скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Заступник голови суду ОСОБА_3