Справа № 378/72/16-ц Головуючий у І інстанції Марущак Н. М.

Провадження № 22-ц/780/4711/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 58 04.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Сушко Л.П., Ігнатченко Н.В.,

за участю секретаря: Волошина В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 21 серпня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ТОВ ФК „Довіра та гарантія” звернулось до суду з заявою про заміну стягувача. Свої вимоги мотивувало тим, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області по справі № 378/72/16-ц  стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 719-041/07Р від 08.10.2007 року у розмірі 7 203,30 доларів США. 31.05.2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія »  укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія ».

Заявник просить замінити стягувача на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія ».

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 21 серпня 2017 року заяву задоволено.

Змінено стягувача у виконанні рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2017 року по справі № 2/378/25/17, провадження 378/72/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 719-041/07Р від 08.10.2007 року - з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просив, ухвалу скасувати, постановити нову про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 8 жовтня 2007 року № 719-041/07Р в розмірі 7203, 30 доларів США (т.2 а.с. 74-76). Виконавчий лист за вказаним рішенням не видавався.

31 травня 2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ПАТ КБ «Правекс-Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31.05.2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 492, 483, за умовами якого право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та боржниками, переходить до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2 від 31.05.2017 року, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право вимоги до ОСОБА_2  за кредитним договором № 719-041/07Р від 08.10.2007 року (а. с. 21).

Задовольняючи заяву ТОВ «Довіра і гарантія» суд першої інстанції виходив із того, що  ТОВ «Довіра і гарантія» є правонаступником ПАТ КБ «Правекс Банк», що є підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні.

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв»язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у звязку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобовязання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обовязки в зобовязанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 378 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання апелянта на те, що на день ухвалення рішення про заміну стягувача були відсутні докази набрання рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2017 року законної сили безпідставні.

З матеріалів справи вбачається що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2017 року рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2017 року залишено без змін. Рішення ж суду першої інстанції набрало законної сили 12 квітня 2017 року.

Посилання апелянта на те, що під час вирішення даного питання він не брав участі в справі з поважних причин, що мало б бути підставою для відкладення розгляду справи безпідставні.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України у разі неявки сторін та інших осіб передбачено право суду розглянути справу за їх відсутності, оскільки це не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються належними доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 312, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 21 серпня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: