ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/123/17

Провадження № 2/362/905/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області  у складі:

головуючого  судді – С.В. Корнієнко,

при секретарі -  К.О. Дрозденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

В січні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила з здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме житлового будинку за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, провулок Польовий, 30.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 10 липня 1978 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 В період шлюбу у 1994 році за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу ними було придбано житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Путрівка Васильківського району Київської області, пров. Польовий, 30, загальна площа – 86,7 кв.м. На сьогоднішній день вони з чоловіком надалі проживають у вказаному будинку, проте фактично їх шлюбні стосунки припинені, а тому стало питання про поділ вищезазначеного будинку.

Позивач в судове засідання не з’явилась, подала до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, надавши до суду Висновок щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна, позов визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з’ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.348 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, вказаною нормою права та нормами статті 60 Сімейного Кодексу України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. При цьому, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором або рішенням суду (ст. 70 Сімейного кодексу України, ст. 372 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11 поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.

У відповідності до положень Пленуму Верховного Суду України Постанови №14 від 18 грудня 2009 року, за змістом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняти його судом.

Судом достовірно встановлено, що сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10 липня 1978 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії І-БД № 352612 (а.с. 9).

Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку від 28 жовтня 1994 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок, загальною площею 86,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, пер. Польовий, 30 (а.с. 14-16). До якого складено Акт прийома-передачі житлового будинку (а.с. 17) та Довідка повного викупу будинку (а.с. 18).

ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77305557, житловий будинок за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, пер. Польовий, 30 належить ОСОБА_2 (а.с. 21).

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна ОСОБА_2, а саме житлового будинку, який розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, пров. Польовий, 30, можливий розподіл новоутворених об’єктів: Самостійний об’єкт нерухомого майна №1 – приміщення літ. «А» 1-4 площею 21,7 кв.м., 1-5 площею 17,2 кв.м, загальна площа - 38,9 кв.м., житлова площа – 38,9 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: гараж літ «Б», погріб літ «під Б», Літня кухня літ «В», споруди №1-4, що складають 69/100 часток житлового будинку; самостійний об’єкт нерухомого майна №2 – приміщення літ «А» 1-6 площею 17,3 кв.м., 1-7 площею 12,7 кв.м., загальна площа 30,0 кв.м., житлова площа 30,0 кв.м., що складають 31/100 часток житлового будинку.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є докази правомірного набуття відповідачем права на вище вказане нерухоме майно, яке було набуте за час шлюбу з позивачем, за їх спільні кошти, що знайшло своє підтвердження, а також визнання відповідачем, вимог позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, таке визнання може бути прийнято судом та суд приходить до висновку про припинення відповідача права у спільній сумісній власності подружжя, задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 68, 69 ч. 1, 70, 72 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 16, 174, 348,368,372 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 30, що знаходяться по провулку Польовий в селі Путрівка Васильківського району Київської області, а саме: самостійний об’єкт нерухомого майна №2 – приміщення літ «А» 1-6 площею 17,3 кв.м., 1-7 площею 12,7 кв.м., загальна площа 30,0 кв.м., житлова площа 30,0 кв.м., що складають 31/100 часток житлового будинку.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок № 30, що знаходяться по провулку Польовий в селі Путрівка Васильківського району Київської області, а саме: самостійний об’єкт нерухомого майна №1 – приміщення літ. «А» 1-4 площею 21,7 кв.м., 1-5 площею 17,2 кв.м, загальна площа - 38,9 кв.м., житлова площа – 38,9 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: гараж літ «Б», погріб літ «під Б», Літня кухня літ «В», споруди №1-4, що складають 69/100 часток житлового будинку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

          Суддя                                                                                       С.В.Корнієнко