755/17948/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участі

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи

Департаменту патрульної поліції Орлова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та скасування, закриття провадження,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та скасування, закриття провадження. Свої вимоги мотивував тим, що 07 листопада 2016 року постановою інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. З цією постановою позивач не згоден. Просив постанову про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати, провадження по справі закрити.

07 березня 2017 року ухвалою суду до участі у справі залучено Департамент патрульної поліції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Позивач підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що не був ознайомлений з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідач пояснив, що надання письмових пояснень не передбачено, також відмовив вислухати пояснення паркувальника, який допомагав усунути несправності автомобіля. Після винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності звернувся зі скаргою до управління патрульної поліції м. Києва.

Відповідач інспектор роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігур Андрій Андрійович в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Орлов О.С. позовні вимоги не визнав. Підтримав письмові заперечення, в яких зазначено, що інспектором розглянуто справу про адміністративне правопорушення, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами. Оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства. Крім цього, позивачем не надано жодних доказів, які б спростували факт наявності адміністративного правопорушення, чи підтвердили б обставини, що виключають адміністративну відповідальність, тому відсутні підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 95-97). Додатково пояснив, що позивачем не вчинено жодних дій щодо доведення своєї невинуватості, не доведено факт вимушеної зупинки автомобіля для усунення його несправностей. Долучена до матеріалів справи технічна документація на належний позивачу транспортний засіб не підтверджує наявність поломки автомобіля.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

07 листопада 2016 року інспектором роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігуром Андрієм Андрійовичем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с. 98).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Зі змісту постанови вбачається, що позивач 07 листопада 2016 року о 13 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Шкода Супер Б», д/н НОМЕР_1, в місті Києві по бульвару Перова, 19-А, здійснив зупинку транспортного засобу в полосі призначеній для руху громадського транспорту, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно п.17.1 Правил дорожнього руху України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі..

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

З урахуванням роз'яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 статті 258 КУпАП).

Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 Інструкції).

Відповідно до положень ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Позивач наполягав, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення йому не були роз'ясненні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стверджуючи про вимушену зупинку автомобіля для усунення його несправностей та обмеження відповідачем його права довести цю обставину.

На підтвердження оспорювання ним допущеного порушення позивачем надано скаргу від 09 листопада 2016 року до управління патрульної поліції м. Києва, в якій викладено обставини вимушеної зупинки та описано дії посадової особи, що розглядала справу (а.с.5-6) та інструкцію по користуванню транспортним засобом (а.с. 8-10 ,53-59).

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Орлов О.С. заперечував проти позову та зазначив, що позивачем не доведено факт вимушеної зупинки автомобіля для усунення його несправностей, з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позивач ознайомлений, що підтверджується роздруківкою прав особи на зворотній стороні постанови про адміністративне правопорушення.

Твердження представника третьої особи Департаменту патрульної поліції Орлова О.С. про ознайомлення позивача з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення (а.с. 98 зв.) спростовується відсутністю підпису позивача про ознайомлення з цими правами та відсутністю у тексті постанови про адміністративне правопорушення графи про ознайомлення з правами.

Крім того, після твердження представника третьої особи Департаменту патрульної поліції Орлова О.С. про недоведеність факту вимушеної зупинки автомобіля для усунення його несправностей на місці вчинення адміністративного правопорушення позивач пояснив, що через нероз»яснення йому права довести цей факт саме під час розгляду справи посадовою особою ним не доведено обставини, на які він посилався у скарзі та під час судового розгляду справи.

За встановлених обставин, не роз'яснивши позивачу права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інспектор роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігур Андрій Андрійович порушив вимоги ст. 279 КУпАП.

Тому дії інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича щодо складання 07 листопада 2016 року у відношенні ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення є протиправними, постанова №284534 серія АР від 07 листопада 2016 року інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до глави 16 Розділу ІІІ КУпАП до органів уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, належать органи Національної поліції, які, згідно зі статтею 122 КУпАП, розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, пов"язані з порушенням Правил дорожнього руху та вирішують питання про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності і накладання адміністративних стягнень.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що адміністративні суди не розглядають публічно-правові справи про адміністративні правопорушення, оскільки їх розглядають визначені главою 16 Розділу ІІІ КУпАП органи, які приймають за результатами розгляду відповідні постанови.

Тому адміністративний суд не вирішує питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряє законність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень у таких справах.

Отже, заявлені позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та скасування, закриття провадження задовольнити частково: визнати дії інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича щодо складання 07 листопада 2016 року у відношенні ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення протиправними; визнати постанову № 284534 серія АР від 07 листопада 2016 року інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ч.3 ст.122, ст.ст. 245, 251, 258, 268, 278, 283, 284, 293 КУпАП, п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" ст. ст. 2, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163,222 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та скасування, закриття провадження задовольнити частково.

Визнати дії інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича щодо складання 07 листопада 2016 року у відношенні ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення протиправними.

Постанову № 284534 серія АР від 07 листопада 2016 року інспектора роти 4 батальйону 2 Управління Патрульної Поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Снігура Андрія Андрійовича про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Є.Арапіна