ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.10.2017справа № 15/172-б

За заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

до Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017

про визнання недійсним і скасування реєстрації свідоцтва на право власності на

будівлю в межах справи № 15/172-б

За заявою Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва

до Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники: не викликались

Обставини справи:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.11 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 20.03.12 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 25.12.12 затверджено реєстр вимог кредиторів.

У зв'язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду міста Києва Баранова Д.О., судове засідання призначене на 17.09.14 не відбулося, а справа передана на повторний автоматичний розподіл.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 22.09.14 призначено автоматичний розподіл справи.

Внаслідок вказаного розподілу справа № 15/172-б передана для розгляду судді Паську М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.15 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 07.07.15 на загальну суму 1.822.198, 66 грн. та відкладено розгляд справи на 13.08.15.

Постановою господарського суду міста Києва від 22.10.15 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Нестеренко О.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.16 затверджено реєстр вимог кредиторів зі змінами у зв'язку з включенням до нього вимог поточних кредиторів, які визнанні судом на загальну суму 3.699.488, 48 грн.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.16 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати прийняту ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.16 в частині визнання їх кредиторських вимог та ухвалити в цій частині нове рішення.

30.05.16 від Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява про заміну кредитора у справі № 15/172-б.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишені без задоволення, а ухвала господарського суду міста Києва від 22.03.16 - без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України в яких просили скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.16 в частині розгляду їх кредиторських вимог.

01.09.16 від ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшла заява про виправлення помилки в повідомленні про визнання боржника банкрутом.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.16 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 скасовано, справу в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 передано на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.16 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.03.16 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_3 скасовано, справу в скасованій частині передано на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.16 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.16 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_7 задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.16 та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.03.16 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_7, справу в скасованій частині передано на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу суду розподілено справу № 15/172-б та визначено суддю Чеберяка П.П.

10.11.16 від представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшло клопотання про усунення ліквідатора боржника та витребування доказів.

20.01.17 від ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 надійшла заява про усунення ліквідатора боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.17 (Чеберяк П.П.) задоволено заяви з кредиторськими вимогами до боржника ОСОБА_2 на суму 345.087, 03 грн., ОСОБА_1 на суму 785, 751, 08 грн., ОСОБА_3 на суму 132.778, 08 грн., а заяву ОСОБА_7 про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 133.252, 04 грн. грн. залишено без задоволення.

21.03.17 від ОСОБА_3 надійшла заява про внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.17 ухвалу господарського суду м. Києва від 13.02.17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.17 частково змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.17.

За резолюцією керівництва справу передано для розгляду судді Паську М.В.

Враховуючи, що через оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.03.16 подані у справі заяви і клопотання залишилися нерозглянутими, розгляд справи призначено на 26.09.17.

21.09.17 від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшла заява про визнання недійсним і скасування реєстрації свідоцтва на право власності на будівлю в межах справи № 15/172-б.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу, а також справ у спорах про визнання недійсним правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений податковим кодексом України.

Відповідно до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2012 від 28.03.13, частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК) та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звертатися до суду з заявами про визнання правочинів недійсними або спростування дій боржника може арбітражний керуючий у справі (розпорядник, керуючий санацією або ліквідатор) або конкурсні кредитори відповідно до реєстру вимог кредиторів затвердженого судом.

Як вбачається з матеріалів справи № 15/172, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є конкурсними кредиторами, а отже не наділені правом звертатися до суду з такими заявами в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для розгляду поданої заяви в межах справи № 15/172-б про банкрутство Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017).

Керуючись ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 62, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у прийнятті заяви про визнання недійсним і скасування реєстрації свідоцтва на право власності на будівлю в межах справи № 15/172-б.

Суддя М.В. Пасько