Справа № 428/2342/17

Провадження №2/428/1252/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017р. Сєверодонецький міський суд

Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Рочевої М.О. , Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Єршова В.І. , Шепеленка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєверодонецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 254346,75грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 254346,75грн., мотивуючи вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 у період з 03.02.1992р. по 18.05.2015р. перебував у трудових відносинах з ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк, обіймав посаду фінансового директора. 18.05.2015р. позивач ОСОБА_1 звільнився з підприємства за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. Станом на день звільнення позивача ОСОБА_1 загальна заборгованість по заробітній платі разом з компенсацією за порушення строків її виплати становить 139977,58грн. за період з лютого 2014р. по травень 2015р. Тому, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідача ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.05.2015р. по 28.02.2017р., з дня звільнення по день складання позовної заяви у розмірі 254346,75грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що з 03.02.1992р. по 18.05.2015р. перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк. На день його звільнення і до теперішнього часу відповідач по справі не здійснив розрахунок з позивачем, тому просить задовольнити позов та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.05.2015р. по 04.10.2017р..

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки затримка виплати заробітної плати ОСОБА_1 сталася не з вини відповідача, а через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Оскільки позивача ОСОБА_1 було звільнено 18.05.2015р. без проведення належних розрахунків з працівником при звільненні і до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена , а до суду позивач звернувся з позовом 06.03.2017р., то суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 47, 116 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п.п.20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1993р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії трудової книжки від 09.07.1971р., ОСОБА_1 03.02.1992р. прийнято фінансовим директором Сєвєродонецького філіалу СП «Укрзовніштрейдінвест» на умовах встановлених контрактом в порядку переведення із Сєвєродонецької ТЕЦ за згодою між керівниками підприємств; 18.05.2015р. звільнено за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. Згідно довідки №91 від 23.09.2015р., виданої ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк, загальна сума невиплаченої заробітної плати і компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату фінансовому директору ОСОБА_1 за розрахунковий період з лютого 2014р. по травень 2015р. становить 139977,58грн. З довідки ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк №25 від 15.02.2017р. вбачається, що на день звільнення 18.05.2015р. із-за відсутності у підприємства грошових коштів ОСОБА_1 не було виплачено нараховану заробітну плату за період з лютого 2014р. по травень 2015р. включно. На день видачі довідки заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 не погашена. Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 №9 від 15.02.2016р, виданої ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк, загальна сума заробітної плати за розрахунковий період (два останні календарні місяці) становить 24223,56грн., середньоденна заробітна плата - 576,75грн., середньомісячна заробітна плата - 12111,75грн. Відповідно до копії сертифікату №7566, виданого 26.05.2017р. Луганською регіональною торгівельно-промисловою палатою, на підставі ст.14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): збройний конфлікт або погроза такого конфлікту, акти тероризму, диверсії, руйнування електромереж на території Луганської області; ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест», місцезнаходження якого: вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк, обл. Луганська, 93403, Україна; код ЄДРПОУ: 14295594, щодо зобов'язання виготовити та поставити діоксид вуглецю рідкого вищого ґатунку у кількості 3850 тон у термін до 31 грудня 2014 року за контрактом № 16-КОМ-12-13 від 23.12.2013р., укладеними з ТОВ «Трейдінвест», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 30.04.2014р. та дата закінчення - тривають на 26.05.2017р., дату встановити неможливо.

Судом встановлено, що у день звільнення з позивачем ОСОБА_1 не було проведено розрахунку. На день розгляду справи заборгованість по заробітній платі в сумі 139977,58грн. позивачу не виплачена.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016р. за №6-948цс16, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, висловлена правова позиція, яка полягає у тому, що з огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці правовідносини. Вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюється главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014р., за змістом ч.1 ст.1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно до ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У відповідності до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5).

Згідно до п.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Аналізуючи викладене вбачається, що протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який видається по конкретному договору, контракту, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

На підтвердження відсутності вини ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк у невиплаті позивачу ОСОБА_1 заробітної плати при звільненні, відповідач послався на настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, якою є м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Відповідачем до суду був наданий сертифікат №7566 (вих.№25.3-88 від 26.05.2017р.) Луганської регіональної Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Відповідно до вказаного сертифікату №7566, Луганською регіональною Торгово-промисловою палатою України засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): збройний конфлікт або погроза такого конфлікту, акти тероризму, диверсії, руйнування електромереж на території Луганської області; ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест», місцезнаходження якого: вул. Пивоварова, буд. 5, м. Сєвєродонецьк, обл. Луганська, 93403, Україна; код ЄДРПОУ: 14295594, щодо зобов'язання виготовити та поставити діоксид вуглецю рідкого вищого ґатунку у кількості 3850 тон у термін до 31 грудня 2014 року за контрактом № 16-КОМ-12-13 від 23.12.2013р., укладеними з ТОВ «Трейдінвест», які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 30 квітня 2014 року та дата закінчення - тривають на 26 травня 2017 року, дату встановити неможливо.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що сертифікат засвідчує лише форс-мажорні обставини про неможливість ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк виконати зобов'язання з виготовлення та поставки діоксиду вуглецю рідкого вищого ґатунку у кількості 3850 тон у термін до 31.12.2014р. за контрактом №16-КОМ-12-13 від 23.12.2013р., укладеними з ТОВ «Трейдінвест».

У сертифікаті №7566 Луганської регіональної Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини не містяться обставини непереборної сили для ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк під час здійснення господарської діяльності та дотримання законодавства щодо справляння і сплати податків та обов'язкових платежів, виплати заробітної плати, тому він не може вважатися доказом підтвердження дії обставини непереборної сили як підстави для звільнення відповідача щодо невиплати позивачу заробітної плати при звільненні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що інших сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, виданих Торгово-промисловою палатою України, відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідачем ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у затримці розрахунку при звільненні позивача ОСОБА_1

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем суд враховує, що позивач ОСОБА_5 був звільнений 18.05.2015р., у зв'язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня звільнення позивача, що відповідає положенням ст.116 КЗпП України. Тому, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 19.05.2015р. по 04.10.2017р. (день проголошення цього рішення суду).

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно пункту 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015р. по справі № 6-195цс134.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 576,75грн. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 24223,56грн. ділиться на число відпрацьованих робочих днів за два вищевказаних місяці в кількості 42 днів).

Середньомісячне число робочих днів позивача складає 21 робочих днів (сумарне число робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, тобто за березень та квітень 2015 року із урахуванням святкових та вихідних днів, в кількості 42 днів ділиться на 2).

Затримка розрахунку відповідача перед позивачем за період з 19.05.2015р. по 04.10.2017р., тобто станом на час винесення судом цього рішення, складає 612 робочих днів.

Отже, 612 робочих днів затримки слід помножити на 576,75грн. середньоденної заробітної плати позивача, що складе 352971грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999р. справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Аналізуючи викладене, вбачається, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.05.2015р. по 04.10.2017р. у розмірі 352971грн., при цьому питання вирішення сплати з цієї суми обов'язкових платежів у вигляді податку, зборів та інших обов'язкових платежів є обов'язком сторін при виплаті вказаної суми.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що факти, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.05.2015р. по 04.10.2017р. підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 3529,71грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 27 , 31 , 57 , 60 , 88, 199 , 212-215 , 223 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.05.2015р. по 04.10.2017р. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк (код ЄДРПОУ 14295594) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., і.к. НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.05.2015р. по 04.10.2017р. у розмірі 352971грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» м. Сєвєродонецьк (код ЄДРПОУ 14295594) на користь держави судовий збір у розмірі 3529,71грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд , шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя