АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17.11.2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Вавшка В.С.
Суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.,
При секретарі: Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Аерохендлінг» на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.09.2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного підприємства Туристичного агентства (надалі ПП ТА) «Укрвіза», Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «ТЕЗ ТУР», ТОВ «Аерохендлінг» та Закритого акціонерного товариства (надалі - ЗАТ) «Авіокомпанія «Аеросвіт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Ленінського районного суду м.Вінниці з позовом до ПП ТА «Укрвіза», ТОВ «ТЕЗ ТУР», ТОВ «Аерохендлінг» та ЗАТ «Авіокомпанія «Аеросвіт» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1515 грн. та моральної шкоди в сумі 15000 грн . Свої вимоги мотивували тим, що що10.09.2007 року між позивачами та ПП АТ «Укрвіза» був укладений договір з №19-09 про туристичне обслуговування, а 13.09.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбано три квитки на чартерний авіарейс до Туреччини, який виконувало ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».
19.09.2007 року позивачі пройшли реєстрацію на рейс, однак їм було відмовлено у посадці на літак. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що їм було завдано матеріальних збитків та моральну шкоду через бездіяльність працівників ТОВ «Аерохендлінг», які не здійснювали їх пошук, а також діями ПП ТА «Укрвіза», ТОВ «ТЕЗ ТУР», які не надали всієї необхідної інформації щодо порядку та умов міжнародного перельоту.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.09.2009 року позов задоволено частково : стягнуто з ТОВ «Аерохендлінг» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1515 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позу відмовлено.
З таким рішенням не погодилось ТОВ «Аерохендлінг», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивачів. Скаргу мотивувало тим, що судом при ухваленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права і висновки суду суперечать встановленим обставинам справи.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, зазначив, що суд безпідставно та в супереч встановлених обставин та законодавства України поклав відповідальність на ТОВ «Аерохендлінг» за дії, які останні не повинні виконувати в силу договору та нормативно-правових актів, що регулюють питання обслуговування пасажирів та багажу.
Представник позивачів та представник відповідача ПП АТ «Укрвіза» в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому підстав для його скасування не має.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та особами, які беруть участь у справі не оспорюється, що10.09.2007 року між позивачами та ПП АТ «Укрвіза» був укладений договір з №19-09 про туристичне обслуговування, а 13.09.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбано три квитки на чартерний авіарейс до Туреччини.
19.09.2007 року позивачі пройшли реєстрацію на рейс, однак їм було відмовлено у посадці на літак через запізнення.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Аерохендлінг» всупереч положенням Стандартної угоди з наземного обслуговування, укладеної між ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» та ТОВ «Аерохендлінг», не виконало покладених не нього обов’язків по розшуку пасажирів, внаслідок чого позивачі не змогли вчасно прибути на посадку в літак.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу належного виконання договорів на туристичне обслуговування та перевезення, які регулюються Главами 64 та 65 ЦК України, Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу , затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 року №187 (надалі – Правила), Стандартною угодою з наземного обслуговування, укладеною 30.01.2004 року між ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» та ТОВ «Аерохендлінг», договором №25-104 від 29.09.2003 року на виконання міжнародного авіаційного перевезення, укладеного між ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» та ТОВ «ТЕЗ ТУР», а також договором №19-09 від 10.09.2007 року про туристичне обслуговування, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ПП АТ «Укрвіза».
Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором чартеру (ст.912 ЦК України) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти .
У разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (ст.920 ЦК України).
Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу в п. 10.1. визначено, що для дотримання формальностей , пов'язаних з процедурою відльоту, пасажир має прибути до місця проведення перевізником реєстрації і пропускного пункту з необхідними документами для подорожі не пізніше, ніж у час, визначений перевізником (його агентом). Пунктом 10.2. Правил передбачено, що перевізник не відповідає перед пасажиром за витрати і збитки у зв'язку з невиконанням пасажиром вимог пункту 10.1 .
Цими ж Правилами визначено , що Перевізник не відповідає за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або внаслідок їх невиконання пасажиром (п. 22.1.3.), а п. 22.1.4. встановлено, що будь-які винятки або обмеження відповідальності перевізника, встановлені цими Правилами, поширюються на агентів, в даному випадку ТОВ «Аерохендлінг», службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу, повітряне судно якої використовується перевізником, й агентів, службовців і представників такої особи.
Зазначений вище час встановлений в п. 4.3 договору №25-104 від 29.09.2003 року, яким передбачено, що ТОВ «ТЕЗ ТУР» самостійно і за власний рахунок забезпечує доставку пасажирів і багажу в аеропорт до початку реєстрації не пізніше, ніж за дві години до часу відправлення рейсу.
Відповідно до п.2.2.3 договору №19-09 від 10.09.2007 року про туристичне обслуговування позивачі взяли на себе зобов’язання своєчасно прибути на вказане Турагентом місце надання послуг не пізніше ніж за дві години до часу вильоту.
Пунктом 4.10. цього ж договору визначено, що позивачі несуть повну відповідальність у випадку порушення діючих правил проїзду, реєстрації чи провозу багажу тощо.
Колегією суддів встановлено і це не оспорювалось сторонами, що позивачі не виконали свій обов’язок по вчасному прибуттю до місця реєстрації, тобто порушили вимоги договорів на туристичне обслуговування та перевезення.
Також встановлено, що через завантаженість на митному контролі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запізнились на посадку, тобто прибули пізніше ніж за 15 хвилин до відправлення рейсу, а тому Перевізником (ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт») було прийнято рішення про відмову у перевезення позивачів у відповідності з п.11.1 Правил.
Так, п.п.3. п.11.1. Правил передбачено, що Перевізник може відмовити в перевезенні або подальшому перевезенні пасажира (багажу) з метою забезпечення безпеки польоту та виконання вимог використаних діючих законів або виходячи з власних обгрунтованих рішень, якщо визначить, що така дія необхідна якщо пасажир не виконав указівок перевізника, пов'язаних з забезпеченням безпеки польоту, якості і комфорту перевезення пасажирів, створює незручності для перевезення пасажирів, у зв'язку з чим перевізник не може виконати зобов'язання перед пасажирами, які перебувають на борту повітряного судна.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем ТОВ «Аерохендлінг» виконало всі залежні від нього дії по наданню позивачам послуг, в тому числі їх розшук, визначених у Правилах наземного обслуговування пасажирів і багажу, затвердженого наказом ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» від 11.07.2005 року №258, про що свідчить затримка відправки рейсу на 19 хвилин через пошук трьох зареєстрованих пасажирів (а.с.123-125).
За цих обставин колегія суддів приходить до висновку, що в діях ТОВ «Аерохендлінг» відсутня вина у заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачам.
Також судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права – ст.ст.1166, 1167 ЦК України, оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини, а застосування вказаних вище норм Цивільного кодексу можливе лише до відповідальності перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю пасажира (ст.928 ЦК України).
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивачів на користь ТОВ «Аерохендлінг» слід стягнути судові витрати в сумі 149 грн. 75 коп., в тому числі 120 грн. – витрат на ІТЗ розгляду справи та 29 грн. 75 коп. – судового збору, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись Главами 64 та 65 ЦК України, Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу , затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 року №187 , ст.ст. 1, 11, 15, 88, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ТОВ «Аерохендлінг» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 14.09.2009 року про стягнення з ТОВ «Аерохендлінг» матеріальної та моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Аерохендлінг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аерохендлінг» 149 грн. 75 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення .
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: