№ 2-а-1336/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючої судді Петруня Н.В.,
при секретарі Кюсєвій Т.О.,
за участю
позивача
представника відповідача -
представника третьої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання неправомірною бездіяльність відповідача, зобов*язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
15 жовтня 2009 року до Костянтинівського міськрайонного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівка, в якому позивач зазначила, що вона згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але не зважаючи на приписи Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006-2008 роках їй така соціальна допомога не виплачувалась. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» є неконституційними і тому не можуть застосовуватись. У зв*язку з тим, що Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка не виплачувало їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в 2006- жовтень 2009 роках, просила поновити пропущений нею строк звернення до суду, визнати відповідача неправомірними та зобов*язати його нарахувати та виплатити на її користь недоплачені суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006- вересень 2009 роки.
Під час розгляду справи позивач уточнила заявлені позовні вимоги (а.с.13) і просила поновити пропущений нею строк для звернення до суду оскільки в силу похилого віку страждає низкою захворювань, погано почувається, що перешкоджало своєчасно звернутися до суду; визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в м.Костянтинівка в частині невиплати їй як дитині війни державної соціальної допомоги – підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року; зобов*язати Управління ПФУ в м. Костянтинівка нарахувати та виплатити на його користь державну соціальну допомогу-підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явилася, надала заяву про розгляд позову за її відсутності (а.с.13).
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с.15), надав заперечення проти позову (а.с.16), з якого вбачається, що УПФУ в м. Костянтинівка заперечує проти задоволення позовних вимог, наполягає на застосуванні статті 100 КАС України, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки в 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 зазначеного закону було призупинено і на законодавчому рівні не було вирішено питання стосовно джерела фінансування виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2008 році УПФУ при виплаті позивачеві підвищення до пенсії керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.
Представник третьої особи в судове засідання не з*явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с.17).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням №139759 (а.с.4).
Як вбачається із заперечення відповідача по справі (а.с. 16) в 2006, 2007 роках ОСОБА_1 не виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни, а в 2008 році виплачувалось в наступних розмірах: з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року – в розмірі 47 грн 00 коп щомісячно, з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року - в розмірі 48грн 10 коп щомісячно, з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року – в розмірі 48 грн 20 коп щомісячно, з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року – в розмірі - 49 грн 80 коп щомісячно.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235 від 20 грудня 2005 року і Конституційним Судом України не розглядалося питання щодо конституційності зазначеного зупинення, отже, воно не визнано неконституційним, а тому у позивача не було права на отримання підвищення до пенсії в 2006 році.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
Відповідно до п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008/ від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов*язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв*язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод і інтересів. Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, який вона пропустила через погане самопочуття та незадовільний стан здоров*я внаслідок похилого віку. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, що має наслідком незадовільний стан здоров*я та погане самопочуття, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, оскільки причини його пропуску ОСОБА_1 є поважними.
Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов*язати УПФУ в м.Костянтинівка нарахувати ОСОБА_1 за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та сплатити на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету недоплачені суми підвищення до пенсії за зазначений період часу з урахуванням фактично отриманих сум.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладене в запереченні проти позову стосовно законності нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно Законами України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача в запереченні на відсутність бюджетного фінансування для здійснення виплати підвищення до пенсії, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату зазначеного підвищення та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.
Оскільки позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними підлягають частковому задоволенню, а відповідач на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито” звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 гривня 70 копійок.
На підставі ст.ст. 3, 19, 92 Конституції України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Рішення Конституційного Суду України № № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. 6, 86, 94, 100, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання неправомірною бездіяльністі відповідача, зобов*язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області відносно невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та виплатити їй за рахунок коштів Державного бюджету недоплачені суми підвищення до пенсії як дитині війни за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов*язані із сплатою судового збору у розмірі 1 (однієї) гривні 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.
Суддя