Справа № 2-689/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня  2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Сіренко М.О.

при секретарі Карпенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Макіївської міської ради «Про визнання права власності на нерухоме майно»,

ВСТАНОВИВ:

      У січні  2009р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно у вигляді реконструйованого житлового будинку,  прибудов та споруд. Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що  на підставі свідоцтва  про право на спадщину за заповітом  від 1.08.1997 року. Їй належить  домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. За час користування  майном вона без належного дозволу  провела реконструкцію будинку  та побудувала сарай. А саме: між кімнатами № 7 и № 6 встановлена перегородка, в зв*язку з чим  змінилась загальна площа будинку з 51,73 кв.м. на 49,9 кв.м. . Зроблена нею реконструкція будинку та побудований сарай  відповідає всім нормам і стандартам, тому що КП «ГрадАРпроект» виданий паспорт технічного стану.  В теперішній час позивачка має намір розпорядитися своїм майном, про що вона звернулась до  КП БТІ  м. Макіївки, але їй був виданий акт про  самочинно проведену реконструкцію та побудовану побудову. Тому,  вона просила визнати  за нею право власності на реконструйований  житловий будинок та  господарськи спооруди.

      Позивач до судового засідання не з’явилась,  надала суду заяву з проханням справу розглянути у її відсутності.

      Представник відповідача Макіївської міської Ради до судового засідання не з’явився, представив суду лист з проханням справу розглянути у їх відсутності.

      Представник третьої особи – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області проти позову не заперечувала, просила розглянути справу у їх відсутності.

     Суд, дослідивши представлені докази в справі, вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню.

      Відповідно свідоцтва  про право на спадщину за заповітом від  1 серпня 1997 року  ОСОБА_1 належить  жилий будинок  з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та складається з  житлового будинку «А-1», житловою площею 33,7 кв.м., літньої кухні «Б1», уборної «В1», споруди № 1.

      У судовому засіданні встановлено, що з моменту виникнення у позивачки права власності на домоволодіння, вона почала його експлуатацію, зробила реконструкцію  житлового будинку, між кімнатами № 7 та № 6 встановила перегородку, в зв*язку з чим,   загальна площа будинку змінилась з 51,73 кв.м на 49,9 кв.м.  На земельній ділянці побудувала сарай «Г1»

      Компетентними органами в процесі дослідження  сараю встановлений задовільний стан конструкцій,  та придатність  для подальшої експлуатації за умови дотримання діючих норм і правил, а також регулярному проведенню ремонту.

     Законами України „Про планування і забудову території” і „Про основи містобудування” визначені основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів  на будівництво та виконання будівельних робіт, що є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

     Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

     Цією нормою передбачено загальне право про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

     Право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно /частина 3/; за особою – власником /користувачем/ земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб /частина 5/.

      В судовому засіданні не встановлено, що позивач самочинним будівництвом порушив права інших осіб.

     Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на самочинно побудований сарай  під літерою Б-1, а також  на реконструйований житловий будинок, загальна площа якого мінилася у зв’язку.

     Інші об’єкти, які вказані в позовній заяві, не є самовільними і не витребують додаткового визнання за позивачем право власності на них

      Керуючись ст. 376 ч.3 ЦК України, ст..ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1  право власності на реконструйований житловий будинок під  літерою «А1», загальною площею  49,9 кв.м.., житловою 33,7 кв.м., самочинно побудований сарай під літерою «Г1»,  які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

     Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя                                                                                   М.О. Сіренко