У Х В А Л А

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року                                                       м. Ужгород

              Колегія суддів судової палати  з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі :

                                 головуючого –Куцина М.М.,

                                 суддів:  Павліченко С. В., Собослоя  Г. Г.

                                         при секретарі : Медяник Л. В.

                                           за участю : представника позивача ОСОБА_1                              

                                               відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника

                                               ОСОБА_4,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що діє  від імені позивачки ОСОБА_5 на рішення  Ужгородського міськрайонного суду  02 липня  2009 року по справі за позовом ОСОБА_5   до виконкому Великогеївської сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту,

                                                   Встановила:

У липні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до виконкому Великогеївської сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту.

    У позові зазначала , що   14.01. 2004 року  секретарем виконкому Великогеївської сільської ради був посвідчений заповіт від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. У заповіті він заповідав   ОСОБА_2 належний йому  сертифікат на право власності на земельну ділянку на земельну частку( пай) розміром 2,51 га.

Позивачка, крім зазначеного у позовній заяві,  посилається на те, що померлий був неписьменний,  оскільки не вмів  читати та писати, а тому самостійно надрукований на українській мові текст заповіту, прочитати його і підписати не міг, тому що не володів українською мовою, і на час укладення заповіту був важкохворим , отже не міг  віддавати звіт своїм діям при вчиненні даної нотаріальної дії.

Позивачка, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи та з підстав, передбачених частиною 2 ст.1248 ЦК України, та з підстав ч.2  ст.1253 ЦК України просила у суді першої інстанції визнати, що посвідчений заповіт був з порушенням    форми заповіту та визнати заповіт  недійсним.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 2 липня 2009 року у позові ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача  посилається на  неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і направлення справи на новий судовий розгляд.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції підтримав  апеляційну скаргу у повному обсязі

 Відповідачі та їх представник  у суді апеляційної інстанції вважають апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   підлягає до задоволення.

    Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

    За змістом ст.11 ЦПК України  суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК  України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі  повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 215 ЦПК України у рішенні суду, зокрема,  зазначаються встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини: мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення; закон, на підставі якого вирішено справу.

Аналіз тексту рішення суду першої інстанції свідчить про те, що воно не відповідає вимогам вищезазначених норм ЦПК, оскільки в ньому немає відомостей щодо встановлених судом фактів із наведених доказів, якими вони підтверджуються.

Також позивачка по справі заявляла  у місцевому суді клопотання щодо витребування доказів: щодо  стану здоров’я померлого,  наявності освіти та володіння ним українською мовою та інші  клопотання, які  судом  були невирішені.

Так,  відповідно до положень частини 4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цих  Кодексом.

Крім того, вирішивши спір, послався 131 ЦПК України, в той час, як позивачка просила задовольнити позов з підстав, передбачених частиною 2 ст.1248 ЦК України та з підстав ч.2  ст.1253 ЦК України  у суді першої інстанції, посвідчений заповіт був з порушенням  форми  заповіту   та визнання недійсним заповіту.

Жодних висновків щодо позовних вимог за підставами, вказаними в позовній заяві,  в оскаржуваному рішенні суду немає.

    Зважаючи на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було  допущено порушення, як матеріального, так і процесуального права, а суд апеляційної  інстанції не може перевірити правильність та повно дослідити  докази по справі, оскільки такі  судом першої інстанції не досліджувалися, тому рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.311 України, а справа - направленню на новий розгляд.

    У процесі повторного розгляду необхідно усунути наведені вище недоліки , зокрема, слід  вирішити заявлені позовні вимоги, заявлені позивачкою у позовній заяві, з’ ясувати права і обов’язки сторін, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

          Керуючись ст. ст.  307,311,314, 315,317,319 ЦПК України, судова колегія,

                                                                 Ухвалила:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє  від імені позивачки ОСОБА_5    задовольнити.

Рішення   Ужгородського міськрайонного суду  02 липня   2009 року  скасувати, а справу направити  на новий розгляд до того ж суду іншим складом  суддів.

    Ухвала набирає законної сили з моменту  її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: