Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-663/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 січня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі: Головуючого - судді Непоради М.П.,

при секретарі - Єрьоменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про

усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування жилим

приміщенням та виселення,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування жилим приміщенням та виселення, зазначаючи, що йому та його матері ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.12.1994 року в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1.

Зазначена квартира в цілому складається з двох жилих кімнат, загальною площею 40,9 кв.м.

Позивач зазначив, що він та його матір ОСОБА_2 зареєстровані в даній квартирі, особистий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_2, але вона за зазначеною адресою не мешкає. В даній квартирі без згоди та дозволу позивача мешкає відповідач ОСОБА_3, який чине перешкоди позивачу в користуванні належній йому власності.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів із проханням не чинити йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням, але відповідачі відмовляють йому, чинять перешкоди шляхом зміни замків та недопущення до квартири.

Відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що він проживає за зазначеною адресою за згодою відповідача ОСОБА_2

Позивач вказав, що відповідач ОСОБА_2 вже тривалий час за вказаною адресою не мешкає, він сам несе витрати по сплаті за комунальні послуги за вказану квартиру.

Позивач зазначив, що він неодноразово звертався до органів внутрішніх справ з відповідною заявою про усунення перешкод в користуванні власністю, однак йому було відмовлено, та запропоновано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач вважає, що своїм незаконним проживанням в належній йому частки квартири відповідач ОСОБА_3 порушує його право користуватися, розпоряджатися та володіти належної йому нерухомим майном.

Позивач просить суд постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні належної йому власністю шляхом виселення відповідача ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні належної йому частки спірної квартири, та визначити порядок користування житловим приміщенням, надавши йому в користування житлову кімнату, площею 17,2 кв.м., залишивши в користуванні ОСОБА_2 житлов кімнату площею 9,5 кв.м, кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити в загальному, користуванні.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені у позові обставини, та просить суд постановити заочне рішення у зв'язку з відсутністю відповідачів.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що з 04.11.2005 року він проживає в Україні, у нього є дружина та малолітня дитина, та він вимушений мешкати разом із своєю бабусею за адресою м. Одеса, пров. Офіцерський, 12 в належній їй квартирі, площею 23 кв.м., так як його матір - відповідач по справі ОСОБА_2 відмовляється пустити його до квартири, яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.12.1994 року. Відповідно до зазначеного свідоцтва квартира АДРЕСА_1 належить йому та його матері в рівних частках.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, сповіщались належним чином про час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі.

До матеріалів справи залучена заява від відповідача ОСОБА_3. який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 із проханням слухати справу за його відсутністю.

До матеріалів справи залучений акт від 22 січня 2009 року про те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином сповіщена про час та місце слухання справи в телефонному режимі, але в судове засідання являтися відмовляється.

Суд вважає, що надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи > відсутності відповідачів.

Суд вислухав позивача та свідка, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.12.1994 рок> ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках на правах спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Зазначена квартира в цілому складається з двох житлових кімнат, жилою площею - 26,7 кв.м., загальною площею - 40,9 кв.м. Свідоцтво про право власності на житло зареєстровано в КП «ОМБТІ і РОН» під № 96пр стр. 202 реєстр 3085 від 6 лютого 1995 року.

Відповідно до довідки ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 має законні підстави та йому гарантовано набуття громадянства України відповідно ст. 8 п. 1 ЗУ «Про громадянство України».

Згідно відповіді на заяву ОСОБА_1 у зв'язку з незаконним проживанням ОСОБА_3 Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КК України.

Згідно довідки дільниці № З КП «ЖКС Вузівський» від 06.07.2009 року в квартир; АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачем було доведено суду що відповідач ОСОБА_3 незаконно володіє та користується майном, тобто він користується зазначеною квартирою в цілому без відповідальної правової підстави, тобто безтитульний статус його володіння, також те, що позивач підтвердив своє право власності на квартиру та наявність майна у незаконному володінні відповідача ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже, позивач має у своєму володінні зазначено майно, але протиправна поведінка відповідачів перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження нею.

Суд доходить до висновку, що дії відповідачів об'єктивно порушують правг позивача та з'являються протиправними.

Згідно наданим копіям квитанцій по оплаті за комунальні послуги ОСОБА_1 сплачує за наданні послуги водокористування, електроенергію та інші оплати.

У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном (у цьому випадку названою квартирою) за своїм розсудом.

Судом встановлено факт протиправності дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні майном, яке належить позивачу на підставі права власності, так як судом не встановлено договірних відносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_3. При цьому суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_3 ніяких самостійних прав на зазначену квартиру не має.

Згідно вимог ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до вимог ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Суд враховує свідчення свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що «відповідач ОСОБА_2 є її рідною донькою, закінчила медичний інститут, та працювала лікарем. Однак понад 20 років тому відповідач ОСОБА_2 захворіла на шизофренію, знаходилася на лікуванні у спеціальному лікарняному заході 4 рази, в 48 років ОСОБА_2 залишила працю, та всі роки знаходиться під наглядом психіатрів. 2 роки тому ОСОБА_2 була оформлена до лікарні для оформлення їй інвалідності та призначення пенсії, але вона самостійно залишила лікарню та в наступний час не визнана недієздатною по морально-етичним обставинам. ОСОБА_2 веде антісоціальний образ життя - займається попрошайнічеством, ніде постійно не мешкає, веде себе неадекватно, від госпіталізації категорично відмовляється, за ОСОБА_2 потрібен постійний догляд у зв'язку з її психічним захворюванням».

У зв'язку с наведеним, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними і підлягають судовому захисту.

Керуючись ст.ст. 319, 328, 334, 358, 361 387, 391 ЦК України, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування жилим приміщенням та виселення - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 з усіма проживаючими з ним особами з квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні, володінні та розпорядженні квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право володіння, користування та розпорядження кімнатою площею 17,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, належну на підставі спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Залишити в сумісному користуванні із співвласником спільної часткової власності такі приміщення: ванну кімнату, коридор, кухню,/туалет та інші підсобні приміщення в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Cуддя М.П. Непорада