№ 2-а-4532/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2009 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язати зробити нарахування та виплату доплати до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 4887,90 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними і зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2009 роки в розмірі 30%. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його віднесено до категорії дітей війни і згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни він з 01.01.06 р. має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушував права позивача. Ці дії вважає незаконними і просить визнати такі дії відповідача неправомірними і зобов'язати зробити нарахування і виплатити щомісячну доплату к пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року в розмірі 4887,90 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши суду письмові заперечення проти позову та про розгляд справи за його відсутністю. В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що позивач має статус дитини війни, але в 2006 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було передбачено поетапне запровадження виплат дітям війни в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Оскільки такий порядок КМУ в 2006 році не встановлювався і кошти з бюджету на ці виплати не виділялися, відповідач не міг проводити виплати. В 2007 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік, тому фінансування цих витрат з держбюджету не проводилось і на протязі 2007 року. В 2008 році Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" і передбачено інший розмір доплати до пенсії. На підставі цих змін відповідач проводив в 2008 році виплати в межах фінансування із держбюджету в порядку передбаченому законами, тому свої дії вважає законними. Крім того просив при розгляді справи застосовувати строк позовної давності.
Суд, дослідивши заперечення представника відповідача і матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесен до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15 ) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року діяв правомірно.
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Отже, з 09.07.2007 р. відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Частиною 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5 (із змінами згідно Закону № 749-5 від 15.03.07 р.), прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом "Про соціальний захист дітей війни".
Суд вважає, що для визначення мінімального розміру пенсії для обчислення розміру доплати необхідно виходити з положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У відповідності до ст. 99 КАС України встановлено річний строк на звернення до суду за захистом свого права. Згідно з положенням ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача наполягала на відмові в позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Позивач просив поновити пропущений строк посилаючись на юридичну неграмотність. Між тим, ці причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки діючі Закони та рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, вони друкуються в засобах масової інформації і до них є вільний доступ та кожен бажаючий має можливість ознайомитись з ними в будь який час.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у межах річного строку позовної давності, а саме з 04.11.2008 року по 31.12.2008 року, а у задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.11,17,18,19,159,160,163,167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язати зробити нарахування та виплату доплати до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року в сумі 4887,90 грн. - задовольнити частково.
Визнати неправомірною дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної доплати до пенсії дітям війни в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 04.11.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя провести ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 04 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 04.11.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :