Справа № 487/2638/15-ц

Провадження № 2/487/387/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Біцюк А. В., за участю секретаря судового засідання Попович В. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у квітні 2015 року звернулись до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20.06.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов і Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Вказує, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав зобов'язання по видачі кредиту, а ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та станом на 28.02.2015 року має заборгованість у сумі 21928,63 грн., яка складається з наступного: 5822,75 грн. - заборгованість за кредитом; 13065,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3040,37 грн. - заборгованість за пенею та комісією, однак від вказаної суми слід відняти суму заборгованості, що стягнута рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.12.2011 року, різниця становить 8437,33 грн. Також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 421,87 грн. штраф (процента складова).

В подальшому, уточнивши позовні вимоги, просили стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 9555,96 грн., з яких: заборгованість за процентами - 7971,34 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 1584,62 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.06.2008 року.

Представник позивача Заливчий Я. В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю. Вказав, що на даний час факт отримання грошових коштів відповідачем встановлений рішенням суду. Крім того, відповідачем рішення суду не виконано, борг не погашено. Просив позов задовольнити повністю та відмовити у клопотанні про застосування строків позовної давності, так як позиція стосовно цього питання висловлення Апеляційним судом Миколаївської області. В подальшому до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на те, що вимоги позивача не ґрунтуються на правових підставах, оскільки на підтвердження позовних вимог позивачем не надано належних доказів. Зазначив, що на даний час закінчились строки позовної давності, так як право вимоги у Банка на пред'явлення позову щодо примусового стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним Договором виникло з моменту постановлення рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №2-3515/2011, а саме з 03 грудня 2011 року та існувало в межах загального строку позовної давності до 03 грудня 2014 року. Однак позивач до суду звернувся лише 09 квітня 2015 року, тобто за межами встановленого законом строку позовної давності. Посилаючись на те, що сплив строку позовної давності до основного боржника тягне за собою сплив строку позовної давності й щодо додаткових зобов'язань, просив відмовити у задоволенні позову. В подальшому до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов і Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ з розрахунку 360 календарних днів на рік, що передбачено п 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» належним чином виконав зобов'язання по видачі кредиту, а ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та в зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за період з 01.06.2011 року по 28.02.2015 року в сумі 9555,96 грн., яка складається з наступного: заборгованість за процентами - 7971,34 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 1584,62 грн. Даний факт заборгованості відповідача ОСОБА_1 підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.06.2008 року (а.с.82-87).

Судом також встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2011 року з відповідача ОСОБА_1 за неналежне виконання умов кредитного договору на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за спірним договором від 20.06.2008 року було стягнуто заборгованість, що виникла станом на 31.05.2011 року у сумі 13491,30 грн., з яких сума заборгованості за кредитом 5822,75 грн., сума заборгованості по процентам за користування кредитом 5094,17 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 1455,75 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова ) 618,63 грн.

Згідно повідомлення Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв від 20.09.2017 року за №29335/14.24-41/17, станом на 20.09.2017 року вказане рішення Заводського районного суду м. Миколаєва боржником не виконано.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до Правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України у справі №6-157цс16, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тому, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за процентами у межах строку позовної давності та пенею, а саме 6812,64 грн. - заборгованість за кредитом та 640,53 грн. - заборгованість за пенею.

Крім того, судом враховується, що відповідачем подано заяву про застосування загального строку позовної давності до заявлених вимог.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно з ч. 1ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5ст. 267 ЦК України).

Для обчислення давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» має право про стягнення в межах строку позовної давності процентів за період з 05 квітня 2012 року по 28 лютого 2015 року у сумі 6172,11 грн. і пені за один рік перед зверненням до суду у сумі 640, 53 грн. (а.с.88-93)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 157,34 грн. (6812,64 /9555,96 х 243,60).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 525-526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, ч.1 ст.88, ч. 4 ст. 169, ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість у розмірі 6 812 грн. (шість тисяч вісімсот дванадцять гривень) 64 коп., яка складається з заборгованості по процентам - 6172,11 грн.; заборгованість за пенею - 640,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 157,34 гривень.

В решті вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його оголошення, а особами, які не були в судовому засіданні в цей же термін і в цьому ж порядку з дня отримання ними копії рішення суду.

Суддя Біцюк А. В.