Ухвала

іменем україни

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 25 травня 2005 року він працював у приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПрАТ «ММК ім. Ілліча») на посаді слюсара-ремонтника. Наказом від 14 квітня 2016 року № 335 його звільнено із займаної посади у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки згідно з витягом з його медичної картки, протипоказань до роботи він не має.

На підставі вкзааного ОСОБА_4 просив суд скасувати вказаний наказ про звільнення, поновити його на посаді слюсаря-ремонтника, стягнути з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 квітня 2016 року по 13 травня 2016 року у розмірі 4 087,90 грн та 1 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду донецької області від 05 жовтня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У пункті 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника, зокрема з підстав передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що з 24 травня 2005 року позивач працює слюсарем-ремонтником цеху переробки шлаків та відходів виробництва в ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Висновком ЛКК від 15 жовтня 2015 року № 68 за результатами медичного обстеження ОСОБА_4 був визнаний непридатним до виконуваної роботи внаслідок стану здоров'я.

Згідно з медичною довідкою від 01 грудня 2015 року № 686/5 ОСОБА_4 не придатний для роботи за професією слюсаря-ремонтника, йому протипоказана робота на висоті, фізичні перевантаження, підняття тяжкості більш ніж 10 кг.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1552 ОСОБА_4, до вирішення питання з його працевлаштування, був тимчасово відсторонений від виконання своїх обов'язків слюсаря-ремонтника 5 розряду та переведений з його згоди на ділянку механослужби слюсарем-ремонтником 5 розряду (при майстернях).

02 грудня 2015 року, 14 грудня 2015 року та 10 лютого 2016 року позивачу в межах існуючого штатного розкладу запропоновано усі інші посади, які були вільні на комбінаті, від яких ОСОБА_4 відмовився, про що складені відповідні протоколи, та проти чого позивач не заперечував.

14 березня 2016 року адміністрація комбінату звернулася до профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЦПШ ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 за станом здоров'я. Розгляд подання проводився у присутності позивача та 28 березня 2016 року профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_4 за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від 14 квітня 2016 року № 335 позивача було звільнено у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, встановивши, що позивача було звільнено з дотриманням вимог трудового законодавства, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:Т.О. Писана І.М. Завгородня О.В. Попович