У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/7278/17

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

03 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції України, інспектора роти № 1 управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенанта поліції Макогона Богдана Андрійовича про визнання незаконної та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції України, інспектора роти № 1 управління патрульної поліції у м. Хмельницькому лейтенанта поліції Макогона Богдана Андрійовича про визнання незаконної та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора роти №1 управління патрульної поліції у місті Хмельницькому лейтенанта поліції Макогон Б.А., серії АР № 924630 від 07 квітня 2017 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн., за порушення п.3.34 ПДР України, а саме позивач 07.04.2017 року керуючи транспортним засобом марки Mersededes-Benz державний номерний знак НОМЕР_1, здійснила зупинку в межах дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушила п. 3.34 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п.1.1. ПДР вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, відповідно до п.3.34 Правил дорожнього руху знак «зупинку заборонено» - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Не поширюється дія знаків: на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; та за наявності під ним таблички на водіїв-інвалідів, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Інвалід». Зона дії знака від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.

Пунктом 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи. Зокрема в частині «в» виділена група «заборонні знаки», які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснила зупинку транспортного засобу в зоні знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушила п. 8.4 в ПДР України.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до зазначених вимог, відповідачем надано відеозйомку фіксації події адміністративного правопорушення, що міститься в матеріалах справи та яка в розумінні ст.122 КУпАП є належним доказом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_2, відносно того, що нею в процесі руху виникла вимушена необхідність здійснити зупинку автомобіля, оскільки будь - яких належних доказів на підтвердження своїх слів нею ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної надано не було.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи, судова колегія приходить до висновку, що відповідачем надано достатньо належних доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, та не спростовані позивачем, на яких зафіксовано вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Граб Л.С.