Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2009 р. справа № 23467/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Мичак О.С.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, Головного Управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги наступним.
Позивач віднесена до категорії дітей війни та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 6-рп (№ 1-29/2007р.) вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком на 09.07.2007р. складала 406,00 грн., а з 1 жовтня 2007 року – 411 грн. Таким чином, сума доплати складає 121,80 грн. та 123,30 грн. відповідно.
Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував, що є неправомірною бездіяльністю. Сума недоплати з липня по грудень 2007 року складає 699,94 грн.
Вона зверталася до відповідача з метою поновлення її порушених прав та сплати їй зазначеної суми, але отримала відмову у цьому.
Просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню належної їй щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком, починаючи з 09 липня 2007 року, зобов’язати відповідача здійснити їй зазначене нарахування, компенсувати недоплачену суму 699,94 грн., зобов’язати починаючи з січня 2008 року виплачувати їй щомісячно пенсію з доплатою. Заявою позивач збільшила свої позовні вимоги, доповнюючи їх відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 1000 грн., також просила зоюов»язати УПФУ у Ворошиловському районі здійснити виплату одноразово в порядку, визначеному для оплати щомісячно пенсії суми компенсації.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав, надіслав заперечення у яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку у пенсійному фонді як отримувач пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та ці положення втратили чинність. Разом з тим, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не передбачені виплати відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. До того ж, нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується для виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В зв’язку з прийняттям Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01.01.2008р. дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, 1943 року народження, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 4).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що діяла з 09.07.2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами у справі, що відповідачем зазначене підвищення протягом 2007 року позивачу не сплачувалося.
Статтею 7 вищевказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовувати чи змінювати обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, доплата до пенсії позивачу як особі, що має статус дитини війни, має визначатися, виходячи із наведених вище розмірів.
Посилання відповідача на те, що нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується для виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” суд не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Згідно ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімального прожиткового мінімуму з 9 липня 2007 р. протиправним та зобов’язує відповідача зробити нарахування такої доплати.
Оскільки суд прийшов до висновку, що позивачу щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму з 09 липня 2007 року була не сплачена, суд вважає за можливе поновити порушені права позивача шляхом стягнення з відповідача суми цієї доплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно у розмірі 699,94 грн. Зазначена сума обчислена виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Також суд задовольняє позовні вимоги про зобов»язання відповідача з січня 2008 року здійснювати позивачу виплату пенсії з урахуванням доплати в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з наступного.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") ( 3551-12 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України № 10-РП від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) окремих положень ст..65 розділу 1, п.п. 61,62,63, 66 розділу 2, п.3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» , та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу 1 п.1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік визнані такими, що визнані не конституційними, у тому числі, положення п.41 розділу 2 вказаного закону.
Таким чином, позивачу з 1 січня 2008 року має сплачуватися відповідачем пенсія з урахуванням доплати 30% мінімальної пенсії за віком.
З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги частково.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 р. по 31.12.2007 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також з 22.05.2008 р.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька суму несплаченої доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 699 (шістьсот дев»яносто дев»ять) 94 коп.
Зобов»язати УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька починаючи з 01 січня 2008 року здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії з доплатою у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 серпня 2008 року .
Повний текст постанови складений 31 серпня 2008 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.