Справа № 22-1972ас/2006 Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.
Категорія 26 Доповідач Алексєєв А.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Червинської М.Є, Суддів - Алексєєва А.В., Лісового О.О.
При секретарі - Мартіросової А.Б.
З участю позивача ОСОБА_1, Представника відповідача Романюка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та прокурора міста Сніжне на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області про визнання рішення Сніжнянської міської ради Донецької області від 25 травня 2006 року неправомірним та встановлення меж суміжного землекористування,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання незаконним рішення Сніжнянської міської ради Донецької області від 25 травня 2006 року в частині встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку земельної ділянки по АДРЕСА_2, та про встановлення межі суміжного землекористування між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно з рішенням Сніжнянської міської ради Донецької області від 16 червня 1960 року. У підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням Сніжнянської міської ради від 25 травня 2006 року встановлені межі належної йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно схеми фактичного користування, чим змінене рішення тієї ж ради від 16 червня 1960 року, яким йому було надано право індивідуального будівництва будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1/. Крім того, рішенням ради від 25 травня 2006 року суміжна лінія між земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 проходить по лінії стін кухні літер „Д", сараю „Е-1", гаражу „Г". У зв'язку з цим він позбавлений можливості здійснювати поточний ремонт та догляд за вказаними спорудами. Отже, рішенням Сніжнянської міської ради від 25 травня 2006 року порушено його право на користування земельною ділянкою.
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2006 року в задоволенні вищевказаних позовних вимог ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області відмовлено в повному обсязі.
В апеляційних скаргах позивач ОСОБА_1 та прокурор м. Сніжне в інтересах позивача ОСОБА_1 просять постанову суду скасувати, винести нову постанову, якою
визнати незаконним рішення Сніжнянської міської ради від 26 травня 2006 року в частині встановлення межі користування земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по вулиці ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірним та встановити межу землекористування між ділянками по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в місті Сніжне у відповідності з рішенням Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року.
В апеляційних скаргах позивач та прокурора міста Сніжне посилаються на те, що були порушені права позивача як землекористувача у зв'язку з тим, що первісно рішенням Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року позивачу було виділено ділянку площею 600 метрів квадратних. У подальшому 25 червня 1960 року йому було відведено в натурі ділянку, визначено межу та складено про це відповідний акт. Проте суд не прийняв до уваги цей акт як доказ того, що було порушено межі землекористування, а виконкому узаконив порушення межі своїм рішенням.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року позивачу була виділена для індивідуального будівництва земельна ділянка площею 600 м. кв. Актом від 25 червня 1960 року на підставі зазначеного рішення був проведений відвід в натурі земельної ділянки у користування позивачеві. Договором від 21 листопада 1960 року позивачу у безстрокове користування була відведена земельна ділянка площею 600 кв.м. В технічному паспорті на будинок від 14 червня 1991 року зазначена площа ділянки 556 кв.м. Рішенням Сніжнянської міської ради від 26 травня 2006 року встановлені межі земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно схеми фактичного користування.
Заслухавши доповідача, позивача, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду, представника відповідача, який просив постанову суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Апеляційний суд встановив, що рішенням Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року позивачу була виділена для індивідуального будівництва земельна ділянка площею 600 м. кв. Актом від 25 червня 1960 року на підставі зазначеного рішення був проведений відвід в натурі вказаної земельної ділянки площею 600 метрів квадратних у користування позивачеві. Договором від 21 листопада 1960 року позивачу у безстрокове користування була відведена земельна ділянка площею 600 кв.м.
Отже, за таких підстав позивач у встановленому законом порядку є постійним користувачем земельної ділянки площею 600 кв. м. на підставі вищезазначеного рішенням Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року, акту про відведення земельної ділянки в натурі та договору про постійне користування земельною ділянкою від 21 листопада 1960 року.
Відповідно до вимог статті 149 ЗК України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів та на підставі рішення міських, сільських, селищних рад. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Проте, Сніжнянська міська рада, встановивши межу земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно схеми фактичного користування порушила права позивача як землекористувача та встановила розмір земельної ділянки позивача 552 кв.м., вилучив у позивача частину земельної ділянки без його згоди, та у супереч рішенню Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року, яке не скасовано та є чинним.
Відповідно до частини 2 статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
За таких підстав оскаржуване рішення Сніжнянської міської ради від 26 травня 2006 року підлягає скасуванню як незаконне та таке, що порушує права позивача як постійного землекористувача.
Суд першої інстанції не врахував наведені обставини та прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд за вищенаведених
підстав не погодиться з даним висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що суперечить вимогам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України, постанова суду підлягає скасуванню, якщо вона постановлена з порушенням норм матеріального права. У разі скасування постанови суду, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, апеляційний суд ухвалює нову постанову по справі, якою, за вищенаведених підстав, частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1, скасовує рішення Сніжнянської міської ради від 25 травня 2006 року щодо встановлення меж земельної ділянки по вулиці ІНФОРМАЦІЯ_1, 10, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1. Апеляційний суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області про встановлення межі суміжного землекористування між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у відповідності до рішення Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. 198, 202, 205,207 КАС України апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та прокурора міста Сніжне задовольнити частково.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2006 року скасувати.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сніжнянської міської ради від 25 травня 2006 року щодо встановлення меж земельної ділянки по вулиці ІНФОРМАЦІЯ_1, 10, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області про встановлення меж суміжного землекористування між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у відповідності до рішення Сніжнянської міської ради від 16 червня 1960 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складання повного тексту постанови.