Справа № 22- 991 Головуючий 1 інстанції Владимирська І.М.
Категорія 21 Доповідач Висоцька B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.
суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
при секретарі СЕВАСТЬЯНОВІЙ Л.В.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шашкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за
позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Селидове (далі Фонд) Донецької області про
відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 7 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про відшкодування моральної шкоди був задоволений частково, на користь позивача з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 12 000 гривень.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області просить скасувати рішення суду, відмовити в стягненні моральної шкоди, оскільки висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди, та позивач не надав суду доказів завдання йому моральної шкоди. В судовому засіданні представник відповідача Шашков В.В. підтримав скаргу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 скаргу Фонду просила відхилити, рішення суду залишити без змін.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням : вона не може вести звичайний спосіб життя, порушені її нормальні життєві зв"язки, вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 25 % професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача 12 000 грн. моральної шкоди.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності' факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 працювала на підприємствах вугільної промисловості під землею, внаслідок впливу шкідливих умов праці вона захворіла на професійне захворювання - попереко - хрестова радікулопатія. Відповідно до висновку МСЕК від 23 січня 2002 року у зв'язку з професійним захворюванням позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності -25 %з 23.01. 2002 року безстроково ( а.с. 26).Висновком МСЕК від 10.02.2004 року встановлено 40% втрати працездатності з 10.02.2004 року безстроково, з яких повторно 25% по професійному захворюванню, та вперше 15% у зв'язку з травмою 26.12.1980 року.
Згідно історії хвороби в зв"язку з професійним захворюванням позивач тривалий час проходила курс стаціонарного лікування, відчуває фізичний біль , їй важко пересуватися, стан здоров'я погіршується (а.с. 29-32, 41-45 ).
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у
. позивача права вимагати відшкодування моральну шкоди, заподіяної здоров"ю, за
нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності".
Доводи апеляційної скарги про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної шкоди позивачу не відповідають вимогам п.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким моральна (немайнова) шкода відшкодовується потерпілому за його заявою з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів лише у тому випадку, коли потерпілому не була спричинена втрата професійної працездатності.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, ту обставину, що професійним захворюванням позивачу завдано фізичних та моральних страждань, він не може вести звичайний спосіб життя, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 12 000 грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, та підстав для її зменшення не вбачається.
Визнаючи розмір моральної шкоди суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, та навів в рішенні відповідні мотиви стягнення саме такої суми.
Доводи відповідача про зупинення норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності п.27 ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" неспроможні, та не впливають на висновки суду про під ставність заявлених вимог. Правовідносини сторін виникли раніше зазначеного строку.
Крім того, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі Статуту, який затверджується її правлінням. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
За таких підстав апеляційні скарги сторін підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Селидове Донецької області відхилити.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 7 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.