Провадження № 2/641/571/2017 Справа № 641/10360/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.

при секретарі - Ягодіної М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРАВЕКСБАНК», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Правекс -Банк» про визнання кредитного договору №12006-141/05р від 21.06.2005 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2005 року між сторонами укладено кредитний договір №12006-14/05р про надання позивачу позики (кредиту) в іноземній валюті -доларах США. 25.10.2005 року сторони уклали додаткову угоду до договору , змінивши значну кількість положень договору, окрім споживчих цілей кредиту , було додано мету, як сплата страхових платежів. Згідно з даними НБУ станом на 21.06.2006 року , офіційний курс долара США складав 505,5грн. за 100 дол. США. Згідно з додатком №2 до договору визначено еквівалент долара США в національній валюті України - гривні - шляхом закріплення розрахункового рахунку банку , долар США до гривні на рівні 7,9503 грн. за один долар США. Страхові платежі відповідач розрахував позивачу виключно в національній валюті України та приймав ці платежі від позивача виключно у гривні . Умови договору формально забороняють позивачу сплачувати еквівалент долара США у національній валюті України ,як еквіваленті іноземної валюти. Істотні умови договору , зокрема п.п. 1.1,4.1.,6.1.2 , формально та протиправно нав,язують позивачу сплату кредиту виключно в доларах США , до того ж без урахування можливого коливання курсу долара США відносно національної валюти України. На позивача протиправно покладний обов,язок сплачувати кредит за нинішнім курсом долара ,який перевищує 25 гривень за 1 долар, що у 5 разів збільшує вартість кредиту . Таким чином , на думку позивача , відповідач під час кожної зміни курсу долара США, був зобов,язаний повідомляти позивача про орієнтовну сукупну вартість кредитного продукту для споживача . Цього обов,язку відповідач не дотримався , що на думку позивача , дає підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ "Правекс-Банк" в судове засідання не з,явилася, надала до суду заяву, в якій заперечувала проти позовних вимог , посилаючись на те, що станом на 21.06.2005 року , перед підписанням кредитного договору №12006-141/05р між позивачем та відповідачем позивачу було надано для ознайомлення перед підписанням наступні документи, а саме: кредитний договір; додаток до кредитного договору №1 (орієнтовний графік погашення заборгованості за кредитом); додаток до кредитного договору №2 (орієнтовні витрати по кредиту);умови (пункти) кредитного договору . Умови (пункти) додатку до кредитного договору №1 (орієнтовний графік погашення заборгованості за кредитом); умови (пункти) додатку до кредитного договору №2 (орієнтовні витрати по кредиту) перед підписанням між позивачем та відповідачем були у відкритому доступі на день укладання (підписання). Тобто умови (пункти) змісту кредитного договору на день укладання (підписання) були у відкритому доступі для ознайомлення позивачем перед підписанням , окрім цього між позивачем та відповідачем були погоджені. Згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12. 05.1991 року , №1023-ХІІ (станом на 21.06.2005 року) , вимога щодо письмового повідомлення відповідачем позивача перед укладанням кредитного договору про всі особливості та наслідки укладання договору про надання споживчого кредиту не була передбачена.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21 червня 2005 року між позивачем та ПАТ КБ «ПРАВЕКСБАНК» укладено кредитний договір №12006-141/05Р .

Відповідно до п. 1.2 договору банк надав позивачу кредит в іноземній валюті на загальну суму у розмірі 30 000,00 дол. США для споживчих цілей, строком з 21.06.2006 року по 21.06.2019 року, зі сплатою 12% річних.

Відповідно до п. 1.3 договору , в кожному випадку невиконання (неналежне виконання) позивачем своїх зобов,язань по договору (відносно строків сплати процентів та повернення кредита та /або сплати процентів та /або повернення кредиту в повному обсязі) розмір процентної ставки збільшується на один процент річних , починаючи з розміру встановленого п. 1.2 договору . У разі наступного невиконання позивачем своїх зобов,язань по договору розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшеної процентних ставок , раніше нарахованих, відповідно до вимог договору . Новий розмір процентної ставки збільшується з дня , наступного за днем , в який позивач повинен був виконати свої зобо,в'язання , однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

П. 4.1 договору передбачено, що позивач зобов,язується погашати заборгованість по кредиту рівними частками в сумі 179 дол. США , щомісячно , до 10 числа кожного місяця.

Згідно п. 6.1.2 договору позивач зобов,язався погашати заборгованість за кредитом , процентам та пенею у валюті кредиту.

25 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" укладено додаткову угоду до кредитного договору № 12006-141/05Р від 21.06.2005 року, відповідно до умов якого сторони домовились кредитний договір № 12006-141/05Р від 21.06.2005 року викласти у новій редакції.

З метою проведення реструктуризації заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, 17.01.2011 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 12006-141/05Р року від 21.06.2005 року.

Додатком № 1 до договору є графік погашення заборгованості за кредитом, додатком № 1 до договору від 17.01.2011 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору є орієнтовний графік погашення щомісячних платежів по кредиту, додатком № 2 - орієнтовні витрати по кредиту з дати змін умов кредитування, в яких сторони погодили суму погашення основної суми кредиту, орієнтовну суму відсотків, орієнтовну суму платежу за розрахунковий період.

21 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс-Банк» укладено договір поруки , відповідно до п. 1.1. поручитель , у порядку та умовах передбачених даним договором, зобов,язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов,язань ОСОБА_1 , за кредитним договором № 12006-141/05Р від 21.06.2005 року та можливості змін та доповнень до нього, щодо сплати процентів , неустойки (штрафу, пені) вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 21.06.2019 року у розмірі 30 000,00 дол. США та будь -якого збільшення цієї суми , яке прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є є недодержання в момент вчинення правочину стороною (стронами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваних правочин).

Відповідно до ст.. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054, 1055), статті 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ст.. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно - правовим актом.

Істотна зміна становища , щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та зростання розміру платежів, які необхідно сплачувати, не є підставою для визнання недійсним кредитного договору, оскільки положення чинного законодавства хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов'язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті (правова позиція Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14).

В укладеному між сторонами у письмовій формі договорі, який складається з: кредитного договору; графіку погашення кредиту; додаткової угоди; загальних умов кредитування, чітко визначені всі умови кредитування, зокрема, розмір наданого кредиту, строк, на який наданий кредит, порядок його надання та повернення, розмір плати за користування кредитними коштами, права та обов'язки позикодавця і позичальника, відповідальність сторін.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи те, що незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена та укладаючи кредитний договір в іноземній валюті , сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Мотивоване рішення виготовлено 05 жовтня 2017 року .

Суддя: І. М. Колодяжна