Справа № 2-1612/10

УХВАЛА

"15" вересня 2010 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської облает; :эбрякова Т. В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення -З Зву ПО цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк ОСОБА_6 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 р. Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві зазначено, що між Банком та відповідачем ОСОБА_4 24 листопада 2009 р був адений Кредитний договір №26.02-11/09 - СК, за умовами якого Банк надав Позичальнику гроі_:= :едит) в сумі 21 287 (двадцять одна тисяча двісті вісімсот сім) грн. 95 коп. на споживчі потреби • -;онення кредиту 23 травня 2010 р. включно), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в ; лірі 26 (двадцять шість) % річних, в обмін на зобов'язання Позичальника прийняти кред/~ використовувати с*о за цільовим призначенням та повернути своєчасно, а також сплатити проценти за користування кредитом,. ,1 сії та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені договором.

Разом з цим, в заяві також вказано, що кредитні зобов'язання ОСОБА_4 забезпечено письмовим ||:'овором поруки №26.02-11/09 - СК - ДП, який укладено 24 листопада 2009 р. Банком з ОСОБА_2, ;говідно до якого остання взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням зржника ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору №26.02-11/09 - СК від - листопада 2009 р., в повному обсязі цих зобов'язань.

Проте, боржник ОСОБА_4 порушив умови Кредитного договору в частині своєчасного погашення •здиту та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 05 липня 2010 р. складається з: аборгованості за кредитом - 20 283 (двадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 99 коп.; заборгованості по зоцентах - 449 (чотириста сорок чотири) грн. 68 коп.; пені по простроченому кредиту - 221 (двісті двадцять одна) грн. 73 коп.; пені по простроченим процентам - 01 (одна) грн. 40 коп., на загальну суму ' 1 209 (двадцять одна тисяча двісті девять) грн. 77 коп., яка по теперішній час останнім не погашена.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовну заяву задовольнити, а також вирішити питання щодо тягнення судових витрат по справі, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 212 (двісті дванадцять) грн. 10 коп., та оплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Окрім того, Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк звернулося до суду з письмовою заявою про забезпечення позову по вказаній цивільній справі, зі змісту якої вбачається, що заявник в якості забезпечення позову просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в іежах заявленої суми позовних вимог, а також встановити тимчасове обмеження відповідачам права виїзду за межі України до виконання зобов'язань у повному обсязі за кредитним Договором №26 02-11/09 - СК від 24 листопада 2009 р.

При цьому, в обґрунтування даної заяви зазначено, що підставою для застосування вказаного виду забезпечення позову є порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань та умов Договору в частині сплати основної суми заборгованості за кредитом та процентів за користування ним. Посилаючись на викладене, заявник просив заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки, неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши письмову заяву ПАТ ВТБ Банк про забезпечення позову, судця прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якою невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.З ст.151 ЦПК України).

Заправилами п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у прозадженні якого знаходиться справа, заходів щодо схорони матеріально-правозих інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", судця розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза

р •тр.л-ен-я виконання можливого рішення суду про задоволення позозу; з'ясувати обсязіз- особ, лювідача, а також відповідність виду забезпечення лозову, який просить застосувати -акою заявою, позовними вимогам заяві про забезпечення позову не зазначено достатніх та обґрунтованих підстав ваа-заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим ви-суду Зокрема, у заяві про забезпечення позову, заявник не вказує на яке саме майно відліг,л із-/' ОСОБА_4 потрібно накласти арешт та місце його знаходження, з відгкЩ з і-енням останнього, не надає даних на підтвердження належності відповідачам будь-якого ггъ грошових коштів, що обліковуються на рахунках відповідача.

Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє можливості суд дійти висновку про те, що -е забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішень робить неможливим виконання такої ухвали.

Крім того, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких мо- 1 : иені в зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на тали - :зїни, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити : зїни за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.іхлідуючими змінами та доповненнями) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового аза громадян на в'їзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Положеннями ст.6 вказаного Закону встановлено, що громадянину України може бути т, мовлено у видачі паспорта, або громадянину України, який має паспорт, може бути тимчасово у виїзді за я :<рема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання а: 1 іляється від зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

П.8 ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу» від 03 квітня 2003 року встановле-: ржавну прикордонну службу, відповідно до визначених законом завдань, серед іншого, покладається за~: тшц недопущення виїзду з України осіб, яких згідно з законодавством тимчасово обмежено у праві виїзду числі і за дорученням правоохоронних органів. За змістом п,4 ч,1 ст.20 вказаного Закону, саме на ржавної прикордонної служби покладено завдання не пропускати через державний кордон України осіб - ип ют-івованим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється виїзд з України або яким - -зі •иежено право виїзду з України.

Між тим, в заяві не зазначено доказів щодо наявності у відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_7 громадянина України для виїзду за кордон та відомостей, що б вказували на їх намір виїхати : а тш раїни.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд встановивши, що заява про забезпечення позову пс:а-; іЛ держання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявникові, який не позбавлений можливості вернутися до суду з зазначеним питанням, після усунення вказаних іедоліків заяви.

Керуючись ст.ст. 151-153,209,210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк про забезпечення позову по цивільній : ю.зов ом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_4.--, вйданик ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - повернути.

Роз'яснити заявнику, що у разі усунення вказаних недоліків заяви про забезпечення г:: > танній має право повторно звернутися до суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської обласг - - з.чесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі і апеляційної скарги протягом п'яти і-а ч отримання копії ухвали.

Суддя Т.В. Серебрякова