Справа № 1917                       Головуючий в 1 інстанції Маркелов Р.Л.

Категорія 37                            Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Суддів Ювченко Л.П., Єлгазіної Л.П.

При секретарі Івлєві О.І. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом прокурора міста Макіївки в інтересах ОСОБА_1 до управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради про скасування наказу за апеляційною скаргою управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2006 року, якою позов задоволено та скасовано наказ начальника управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради № НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону

Заслухавши доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги прокурора та позивачки, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що прокурор м. Макіївки в липні 2006 року звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що наказом начальника управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради № НОМЕР_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у приватизації жилого приміщення, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 у спільну часткову власність. В обґрунтування своєї відмови начальник управління у наказі вказав, що приватизація вказаного житла суттєво обмежить законні права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_5, яка разом із матір'ю ОСОБА_6 хоча й вибула з цієї адреси на інше постійне місце проживання у вересні   2005   року,   але   це   не   позбавляє   її   права   користування   жилим

приміщенням. Прокурор вважав наказ незаконним та необгрунтованим і вказує, що 08 вересня 2005 року з квартири за адресою:АДРЕСА_1 вибули на інше постійне місце проживання ОСОБА_6 та її неповнолітня донька ОСОБА_5. Таким чином, згідно діючого житлового законодавства ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_5 втратили право користування жилим приміщенням із дня вибуття. Однак, ОСОБА_5 не позбавлена житла, оскільки мешкає разом із батьками за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована за вказаною адресою. Тобто, місце проживання дитини визначено за згодою батьків, як це передбачено сімейним законодавством і не суперечить її інтересам. Прокурор вважав, що своїми діями, тобто відмовою у приватизації, начальник управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради порушив конституційні права громадян та просив суд ухвалити рішення, яким скасувати наказ начальника управління по обліку, розподілу й приватизації житла Макіївської міської ради № НОМЕР_1, поклавши усі судові витрати на відповідача.

У судовому засіданні прокурор підтримав свої вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити. Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника управління по обліку, розподілу й приватизації житла Макіївської міської ради № НОМЕР_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у приватизації жилого приміщення, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, оскільки приватизація вказаного житла обмежить законні права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_5, яка у вересні 2005 року знята з реєстрації за вказаною адресою та вибула на інше постійне місце проживання разом із сім'єю. Згідно копії договору купівлі - продажу квартири від 23.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № НОМЕР_2, батьки неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 придбали житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Згідно копії витягу з особового рахунку № НОМЕР_3 КП „Жилсервіс № 6", ОСОБА_6 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_5 зняті з реєстраційного обліку за адресою:АДРЕСА_1 та вибули на інше постійне місце проживання. Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_4, виданого КП „Жилсервіс № З", за адресою: АДРЕСА_2 з 08.09.2005 року зареєстровані та мешкають ОСОБА_6 (основний наймач) та її неповнолітня донька ОСОБА_5

Задовольняючи позовні вимоги, суд обгрунтовано виходив із положень ст.,ст. 71,107 ЖК України, Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду" та Сімейного кодексу України.

Так, згідно ст. 107 Житлового Кодексу України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним із дня вибуття. Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію мають громадяни, які постійно мешкають в квартирі разом із наймачем, або за якими зберігається жиле приміщення. Таким чином, з 08.09.2005 року ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_5 втратили право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою:АДРЕСА_1 і, крім того, не відносяться до кола осіб, за якими, відповідно до ст. 71 ЖК України, зберігається житло при їх тимчасовій відсутності. Суд також приймає до уваги, що на момент вибуття неповнолітньої з займаної квартири у вересні 2005 року, її батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вже мали інше житло, яке вони придбали у лютому 2004 року і у якому у вересні 2005 року була зареєстрована та мешкає їх неповнолітня донька ОСОБА_5, Крім

того, на момент приватизаційного процесу у грудні 2005 року, неповнолітня ОСОБА_5 вже більше ніж три місяці мешкала та була зареєстрована разом з сім'єю за іншою адресою, тобто не була позбавлена житла.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що місце проживання дитини за іншою адресою було визначено за згодою батьків відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України та ніякі її майнові права та законні інтереси не були порушені, права ж родини ОСОБА_1 на приватизацію житла були порушені наказом начальника управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради № НОМЕР_1, тому суд обгрунтовано скасував її.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ст., ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу начальника управління по обліку, розподілу та приватизації житла Макіївської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.