Справа № 932                                              Головуючий 1-ї інстанції - Стиран В.В.

Категорія-21                                                                       Доповідач - Єлгазіна Л .П

УХВАЛА

Іменем України

26 січня 2007 року                                                                                     м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого-судці Новодворської О.І. Суддів- Ювченко Л.П., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Івлєві О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка Донецької обл. на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької обл. від 5 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в Калінінському районі м.Горлівка Донецької обл. -   „Про відшкодування моральної шкоди"

ВСТАНОВИВ:

11.10.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вКалінінському районі м.Горлівки Донецької обл. на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької обл. від 5 жовтня 2006 року ,в якій просить рішення суду   скасувати і постановити нове рішення про відмову позивачу в позові, відповідно до вимог ст..34,29, 21, 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."

На їхню думку зупинено дію ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."    У довідці МСЄК наданій суду , не вказано про наявність у потерпілого моральних страждань, позивач не надав висновків про негативні зміни в його емоційному стані, оскільки продовжує працювати. Суд першої інстанції порушив вимоги ст.212,213 ЦПК України.

Рішенням Калінінського районного суду Донецької обл. від 5 жовтня 2006 року , позов ОСОБА_1 був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань в Калінінському районі м.Горлівка Донецької обл., було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 12 тисяч гривень.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення представника ФОНДУ соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; позивача, який просив апеляційну скаргу залишити без

задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити.

Судом встановлено , що позивач  працював на вугільних шахтах в підземних тяжких умовах машиністом електровозу , і при виконанні трудових обов,язків 10 грудня 2002 року отримав тяжку травму ноги лівої гомілки.

Висновком МСЕК від 13.08.2003р. йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності   по травмі ноги.

В зв,язку з втратою працездатності йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 40 000гр., бо постійно відчуває фізичний біль, не може ходити, порушена функція ноги, що визиває моральні та фізичні страждання , періодично знаходиться на стаціонарному лікуванні, чим порушена його життєдіяльність.

Травма, яка сталося з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „е" п.Л.ч.1 ст. 21 Закону, зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу , полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом розслідування П-4, довідками МСЕК , витягами з історії хвороби.

Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із отриманою травмою, у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" ~ виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп 1 у відповідності зі ст..23 , 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом.Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику , який не втратив професійну працездатність. Позивач внаслідок трудового каліцьва та стійкої втрати професійної працездатності, позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону    -   висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя а також молодий вік позивача та необратимі наслідки у зв,язку з трудовим каліцтвом. Апеляційний суд вважає, що визначена судом першої інстанції грошова сума у відшкодування моральної шкоди є виваженою та справедливою.

Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік"   ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / п.е п. 1 ч. 1 ст21, ч.3 ст.28 ч.3 ст.34 „Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."

Але згідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зміни до Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності." - до наступного часу   не вносилися.

Відповідно до ч.1 ст. 15 „Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-ХІШ -страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь - якої іншої, систему фінансування.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням ї зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а також грошову суму у відшкодування моральної шкоди.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої іестанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Калінінському районі   м.Горлівка Донецької обл. - відхилити.

Рішення Калінінського районного суду Донецької обл. від 5 жовтня 2006 року -залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.