ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 жовтня 2009 р.                                                                                    № 14/215  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р. (доповідач)

Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну          скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду   від 31.08.2009 р.

у справі №14/215 господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донспецметалпром"

до

Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг"

3-я особа Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Макіївка

провизнання права

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет споруОСОБА_1

провизнання недійсними договорів

          В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача:  Трекке А.С. дов. б/н від 13.08.2009р.

- відповідача: Євтушок Т.А. дов. б/н від 15.09.2009р.

- 3-ї особи 1: ОСОБА_2 дов. №09-01/121 від 14.04.2009р.

- 3- ї особи 2: не з?явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Донспецметалпром" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг" про визнання права власності на нерухоме майно, а саме  магазин "Подарунки", розташований за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська, 1, загальною площею 796,3 кв.м., літ.А-1 та  базу "Культтовари", розташовану за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченка, 48, загальною площею 2009,4 кв.м., (склад літ.А-2 площею 906,6 кв.м., склад літ.Б-1 площею 95,8 кв.м., сторожку літ.В-1 площею 12,7 кв.м., склад літ.Г-1 площею 96,1 кв.м., гараж літ.Д-1 площею 98,3 кв.м., гараж літ.Е-1 площею 14,9 кв.м., склад літ.Ж-1 площею 418,5 кв.м., навіс літ.З-1 площею 163,9 кв.м., склад літ.І-1 площею 202,6 кв.м.).

В процесі розгляду даної справи, до суду надійшла заява ОСОБА_1, як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі №14/215 про:

- визнання недійсним іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704 від 22.03.2007р., посвідченого 22.03.2007р. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Кондаковою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1022, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу "Макіївський універмаг" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), з урахуванням змін та доповнень, внесених договором про внесення змін №1 від 03.05.2007р., змін та доповнень, внесених договором про внесення змін №2 від 05.01.2009р.;

    - визнання недійсним іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/705 від 22.03.2007р., посвідченого 22.03.2007р. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Кондаковою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1023, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу "Макіївський універмаг" та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), з урахуванням змін та доповнень, внесених договором про внесення змін №1 від 03.05.2007р., змін та доповнень, внесених договором про внесення змін №2 від 05.01.2009р.   

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2009р. у справі №14/215 (головуючий Левшина Г.В., судді Мєзєнцев Є.І., Лейба М.О.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донспецметалпром" задоволено повністю. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донспецметалпром" на нерухоме майно:

-    магазин "Подарунки", розташований за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська, 1, загальною площею 796,3 кв.м., літ.А-1;

-  базу "Культтовари", розташовану за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченка, 48, загальною площею 2009,4 кв.м., (склад літ.А-2 площею 906,6 кв.м., склад літ.Б-1 площею 95,8 кв.м., сторожку літ.В-1 площею 12,7 кв.м., склад літ.Г-1 площею 96,1 кв.м., гараж літ.Д-1 площею 98,3 кв.м., гараж літ.Е-1 площею 14,9 кв.м., склад літ.Ж-1 площею 418,5 кв.м., навіс літ.З-1 площею 163,9 кв.м., склад літ.І-1 площею 202,6 кв.м.).

В задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2009 р. (головуючий Акулова Н.В., судді Геза Т.Д., Скакун О.А.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач та треті особи  не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.

Третя особа 2 не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 21.10.2009р.  змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що згідно з протоколом №3 від 12.12.2006р. позачергових зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг" було вирішено клопотати перед Промінвестбанком в особі філії "Центрально-Міське відділення Промінвестбанку у м.Макіївка Донецької області" щодо виділення кредиту в сумі 2000000,00 грн. строком до 24 місяців для реконструкції будівлі універмагу. В забезпечення виконання зобов’язань перед банком загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг" вирішено передати в заставу майно згідно додатку №1, а саме: магазин "Подарунки", розташований по вул.Московській, 1 у м.Макіївка, культбазу, розташовану по вул.Панченка, 48 у м.Макіївка, промбазу, розташовану по вул.Лихачьова у м.Макіївка, а також майнові права на надходження грошових коштів за договорами оренди. При цьому, згідно вказаного рішення доручено ОСОБА_3. підписувати кредитні договором, договори застави.

29.01.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі керуючого філією "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області" та відповідачем був підписаний кредитний договір про відкриття кредитної лінії №09-08/68, згідно з умовами якого банк прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка не може перевищувати 1900000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п.2.1 договору).

Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 28.01.2009р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання направленого банком повідомлення згідно з п.4.3.3 договору (п.2.2 договору).

При цьому, за змістом п.2.3 договору №09-08/68 від 29.01.2007р. кредит надається з наступним цільовим призначенням –на оплату будівельно-монтажних робіт, оплату за будівельні матеріали, оплату послуг, товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.3.1 договору №09-08/68 від 29.01.2007р. кредит надається банком відповідачу шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п.2.1 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) відповідача безпосередньо з позичкового рахунку №20637351525131, відкритого банком в філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області" на рахунки контрагентів відповідача відповідно до цільового призначення кредиту. Після сплати банком документів на суму, що вказана в п.2.1 цього договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п.2.3 цього договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватись лише після погашення відповідачем частини або всієї суми наданого кредиту у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

24.04.2007р. сторонами було підписано договір про внесення змін №2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №09-08/68 від 29.01.2007р., згідно з яким п.2.1 договору викладено в наступній редакції: "Банк за умови наявності вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка не може перевищувати 2000000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.".

Згідно з договором про внесення змін №5 від 30.01.2009р. до кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р. сторони змінили, зокрема, п.2.1 цього договору, виклавши його наступним чином: "Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії, яка не може перевищувати 1800000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до графіку погашення заборгованості, викладеного у додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору".

Одночасно, вказаним договором також змінено п.2.2 кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р.: "Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –01 жовтня 2009р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання направленого банком повідомлення згідно з п.4.3.3 цього договору.".

На виконання умов зазначеного договору, банком було перераховано на рахунки контрагентів відповідача грошові кошти на загальну суму 2200473,66 грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки з рахунку №20637351525131 за період з 01.01.2007р. по 25.05.2009р. і підтверджується копіями платіжних доручень та реєстрами розрахункових документів за період з лютого 2007р. по грудень 2007р.

Згідно п.3.2 договору №09-08/68 від 29.01.2007р. проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем, виходячи з встановленої банком процентної ставки у розмірі 17% річних. Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період, попередній даті нарахування, та в останній робочий день місяця за відповідний оплачуваний період, включаючи день нарахування та неробочі дні оплачуваного періоду до повного і остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти сплачуються відповідачем протягом 10 банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку позичальника №26001301525131 в філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області" на рахунок №20682351525131. Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Згідно договору про внесення змін №3 від 25.07.2008р. до кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р. за користування кредитом банком нараховуються проценти, виходячи з встановленої банком процентної ставки 18,5% річних.

За змістом договору про внесення змін №5 від 30.01.2009р. до кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р. п.3.2 цього договору викладено наступним чином: "Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої банком з 01.02.2009р. процентної ставки у розмірі 21% річних. Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період, попередній даті нарахування, та в останній робочий день місяця за відповідний оплачуваний період, включаючи день нарахування та неробочі дні оплачуваного періоду до повного і остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти сплачуються відповідачем протягом 10 банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку позичальника №26001301525131 в філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області" на рахунок №20682351525131. Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.".

Крім цього, згідно п.3.3 кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р. за управління кредитом у формі кредитної лінії відповідач сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 1% річних від ліміту кредитної лінії, відповідно до п.2.1 цього договору. Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по останній робочий день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного в п.2.2 цього договору, та сплачується позичальником щомісячно в день її нарахування з поточного рахунку позичальника на рахунок банку.

У випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 34% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 цього договору (п.3.4 договору №09-08/68 від 29.01.2007р.).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Натомість судами встановлено, що за період з 23.03.2007р. по 26.05.2009р. відповідачем було повернуто банку кредитні кошти на суму 401587,60 грн., внаслідок чого заборгованість за наданим кредитом за договором №09-08/68 від 29.01.2007р. становить 1798886,06 грн.

Крім цього, згідно з наданою до матеріалів справи банківською випискою за період з 29.01.2007р. по 30.05.2009р. банком були нараховані проценти за користування кредитом в сумі 792207,32 грн., з яких сплачено відповідачем 766332,93 грн. Відтак, заборгованість відповідача за нарахованими процентами становить 25874,39 грн.

До того ж, згідно з банківською випискою за період з 29.01.2007р. по 30.05.2009р. прострочена заборгованість відповідача за процентами становить 91685,83 грн. за період з 01.02.2009р. по 30.04.2009р., прострочена заборгованість за комісійною винагородою становить 1232,88 грн. за період з 01.05.2009р. по 25.05.2009р.

Наявність заборгованості відповідача за кредитним договором №09-08/68 від 29.01.2007р., як зазначили суди, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №09-01/175 від 26.05.2009р. філії "Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Макіївка Донецької області" Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) та не спростована відповідачем.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В п.3.9 кредитного договору №09-08/68 від 29.01.2007р. (з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 22.03.2007р., №6 від 21.05.2009р.) сторонами було узгоджено, що забезпеченням кредиту є іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704 від 22.03.2007р., укладений між банком та позичальником та іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/705 від 22.03.2007р., укладений між банком і позичальником.

Відповідно до п.1.2  укладених іпотечних договорів предметом іпотеки є база "Культтовари", що розташована за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченка, 48, загальною площею 2009,4 кв.м., до складу якої входять: склад             літ.А-2 площею 906,6 кв.м., склад літ.Б-1 площею 95,8 кв.м., сторожку літ.В-1 площею 12,7 кв.м., склад літ.Г-1 площею 96,1 кв.м., гараж літ.Д-1 площею 98,3 кв.м., гараж літ.Е-1 площею 14,9 кв.м., склад літ.Ж-1 площею 418,5 кв.м., навіс літ.З-1 площею 163,9 кв.м., склад літ.І-1 площею 202,6 кв.м., та магазин "Подарунки", що розташований за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська, 1, загальною площею 796,3 кв.м.

Згідно ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

В порядку даної норми права, 26.05.2009р. між позивачем та банком був підписаний договір відступлення права вимоги №09-08/28, згідно умов якого первісний кредитор (банк) здійснює відступлення (передає) права вимоги, а новий кредитор (позивач) набуває (приймає) право вимоги виконання зобов’язань кредитора до відповідача. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно п.2 договору №09-08/28 від 26.05.2009р. позивач набуває право (замість банку) вимагати від відповідача належного виконання зобов’язань за:

-          кредитним договором про відкриття кредитної лінії №09-08/68, укладеним 29.01.2007р. між відповідачем та банком з урахуванням змін та доповнень;

-          іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, укладеним 22.03.2007р. між банком та відповідачем;

-               іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/705, укладеним 22.03.2007р. між банком та відповідачем, а саме: повернення кредиту в сумі 1800000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом у розмірі 21% річних, у тому числі прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 91685,83 грн. та комісійної винагороди  в розмірі 1% від фактичної заборгованості по кредиту, а також усіх санкцій та збитків, пов’язаних з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань; звернення стягнення у порядку, передбаченому іпотечними договорами на наступне майно, що належить відповідачу та складається із: магазину "Подарунки", розташованого за адресою: м.Макіївка, вул.Московська, 1, загальною площею 796,3 кв.м., бази "Культтовари", розташованої за адресою: м.Макіївка, вул.Панченка, 48, загальною площею 2009,4 кв.м.

27.05.2009р. між банком та позивачем було підписано акт приймання-передачі до договору відступлення права вимоги №09-08/28 від 26.05.2009р.

Відповідно до п.4.3.3 договору про відкриття кредитної лінії №09-08/68 від 29.01.2007р. банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбаченої цим договором, у випадках коли:

-          позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором;

-          позичальником не виконуються обов’язки прийняті ним на себе відповідно до укладених (укладеного) договорів (договору) забезпечення щодо наявності та належного збереження майна (прав вимоги), яке (які) надане (надані) як забезпечення виконання позичальником зобов’язань за цим договором, а також щодо його (їх) заміни рівноцінним майном (правами вимоги) у випадку втрати (відчуження) їх відповідно до умов, встановлених угодами (договорами) забезпечення;

-          прийнято рішення щодо реорганізації у будь-який спосіб або ліквідації позичальника;

-          інша ніж обтяжувач особа набула право стягнення на предмет обтяження;

-          порушено справу про банкрутство позичальника;

-          подано позов про визнання недійсним у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними договорів забезпечення виконання позичальником зобов’язань;

-          погіршився фінансовий стан позичальника (наявність збиткової діяльності за даними балансу на останні звітні дати, зменшення надходження коштів на поточний рахунок більш ніж на 50% у порівнянні з попереднім місяцем та інше);

-          позичальником порушено умови цього договору, зокрема, використано кредит не за цільовим призначенням.

Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав, банк зобов’язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Судами встановлено, що листом №6 від 29.05.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №09-08/68 від 29.01.2007р., зокрема, сплати заборгованості за кредитом в сумі 1798886,06 грн., простроченими процентами в сумі 91685,83 грн., нарахованими процентами в сумі 25874,39 грн. та комісією в сумі 1232,88 грн.

Втім, відповідач свої  зобов’язання щодо своєчасного та повного проведення розрахунків всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконав.

В силу вимог ст.36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити  питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється, зокрема, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього закону.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити  забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно п.5.1 іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, №09-08/705 від 22.03.2007р. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

-          якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом), сум комісійної винагороди та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором;

-          незалежно від настання строку виконання іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за кредитним договором –при ліквідації чи реорганізації у будь-якій спосіб іпотекодавця, порушенні відносно іпотекодавця справи про банкрутство;

-          незалежно від строку виконання іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за кредитним договором –при виникненні підстав, вказаних у п.3.1.5 цього договору.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у п.5.2.1 цих договорів (п.5.2 іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, №09-08/705 від 22.03.2007р.).

Згідно п.5.2.1 іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, №09-08/705 від 22.03.2007р. застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно із ст.36 Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя, а саме, зокрема, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання за кредитним договором у порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку". Даний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання іпотекодавця по кредитному договору, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договори про іпотеку.

За приписом п.1 додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, договори про задоволення вимог іпотекодержателя є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Як вказувалось вище, згідно із ст.36 Закону України "Про іпотеку" відповідне застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками.

Згідно п.5.2.1 іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, №09-08/705 від 22.03.2007р. дані договори із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Листом від 29.05.2009р. №9 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо перерахування  суми 1917679,00 грн. нарахованої заборгованості на поточний рахунок позивача, який зазначено у договорі відступлення, в строк до 05.06.2009р. Направлення вказаного листа на адресу відповідача підтверджується поштовою квитанцією №2008 від 30.05.2009р. та описом вкладень.

Одночасно, згідно вказаного листа позивачем було повідомлено відповідача про наявність у позивача права у разі неперерахування вказаної вище суми задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Зокрема, позивачем запропоновано відповідачу у випадку непогашення заборгованості з метою реєстрації за позивачем права власності на предмети іпотек в строк до 14.06.2009р. передати правоустановчі документи на об’єкти, зазначені в іпотечних договорах. Крім цього, позивачем також запропоновано відповідачу направити 13.06.2009р. свого представника для складання актів приймання-передачі об’єктів нерухомості.

Таким чином, приймаючи до уваги лист №9 від 29.05.2009р. та відсутність виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем, суди встановили факт належного повідомлення позивачем відповідача про задоволення своїх вимог шляхом отримання у власність предметів іпотек в позасудовому порядку.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки  у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

З урахуванням ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку", виходячи з вартості предметів іпотек, яка була встановлена суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 згідно зі звітами про незалежну оцінку вартості бази "Культтовари" та магазину "Подарунки", приймаючи до уваги, що вартість майна, отриманого позивачем у власність, становить менше 90% забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, судом встановлено, що фактично з урахуванням волевиявлення позивача, зобов’язання відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №09-08/68 від 29.01.2007р. вважаються сплаченими з моменту отримання позивачем у власність майна.

За таких обставин, враховуючи, що наслідком укладання договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя є реєстрація права власності на предмет іпотеки, суди попередніх судових інстанцій дійшли висновку про те, що позивач набув право власності на магазин "Подарунки", розташований за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Московська, 1, загальною площею 796,3 кв.м., літ.А-1 та базу "Культтовари", розташовану за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Панченка, 48, загальною площею 2009,4 кв.м., (склад літ.А-2 площею 906,6 кв.м., склад літ.Б-1 площею 95,8 кв.м., сторожку літ.В-1 площею 12,7 кв.м., склад літ.Г-1 площею 96,1 кв.м., гараж літ.Д-1 площею 98,3 кв.м., гараж літ.Е-1 площею 14,9 кв.м., склад літ.Ж-1 площею 418,5 кв.м., навіс літ.З-1 площею 163,9 кв.м., склад літ.І-1 площею 202,6 кв.м.), а тому оскільки відповідач не визнає наявність у позивача права власності на спірне майно задовольнили позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донспецметалпром".

Одночасно, судами визнано таким, що не підлягає задоволенню позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1, оскільки при зверненні до суду з позовом про визнання недійсними договорів ОСОБА_1 не доведено, яким чином вказані договори впливають на її права та обов’язки враховуючи те, що вона не є ні стороною, ні учасником спірних іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704 та  №09-08/705 від 22.03.2007р.

Наразі, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

У рішенні Конституційного Суду України N18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Отже, суд у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, досліджує, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Судами встановлено, що відповідних повноважень на представництво інтересів Акціонерного товариства відкритого типу "Макіївський універмаг", м.Дніпропетровськ шляхом заявлення вимог про визнання недійсними іпотечних договорів ОСОБА_1 не надано. При цьому, Акціонерне товариство відкритого типу "Макіївський універмаг", м.Дніпропетровськ, акціонером якого є ОСОБА_1, м.Донецьк, є стороною у даній справі та може самостійно захищати свої права та інтереси.

Разом з цим, відповідно до положень ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.

Зважаючи на положення ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

Тобто, в разі визнання спірних договорів недійсним та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно позивача, відповідача та банку, а ОСОБА_1 як була, так й залишиться акціонером відповідача, її майновий статус та правове положення ніяким чином не зміниться.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що укладені між відповідачем та банком іпотечні договори із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №09-08/704, №09-08/705 від 22.03.2007р. стосуються її прав, в задоволенні вимог третьої особи з самостійними вимогами відмовлено повністю.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дані висновки суду зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, та крім того пов‘язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень  суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду  України не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства  закритого типу "Макіївський універмаг" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2009р. у справі №14/215 залишити без змін.

Головуючий                                                                        Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                          Владимиренко С.В.