Справа № 1407/2-а-10173/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"01" листопада 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судці - Вострікової Л.В.,

при секретарі судового засідання-Козаченко О,І.,

з участю:

позивача-- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в місті Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ¦

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про скасування постанови від 14.03.2011 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 520 грн. за правопорушення, передбачене ч.З ст. 140 КпАП України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 14.03.2011 року начальник ВДАІ з ОАТ м.Вознесенськ та Вознесенського району Миколаївської областів Пурин С.О. склав відносно неї протокол про адміністративне правопорушення.

З даного протоколу вбачається, що позивач 14.03.2011 року -як- відповідальна особа, порушила вимоги порядку погодження місць проведення робіт, а саме здійснила розриття проїзної частини дороги в АДРЕСА_2 без будь-яких погоджень з ДАІ, не обгородила місце робіт дорожніми знаками, що попередило б водіів про небезпеку на дорозі, порушивши цим п. 1.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), чим скоїла правопорушення, передбачене ч. З ст. 140 КпАП України.

На підставі обумовленого протоколу було винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні вказаного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 520 грн..

Посилаючись на те, що дана постанова винесена безпідставно, оскільки позивач не вчинила вказаного порушення ПДР, т.я. пояснення правопорушника написанні не нею, з протоколом і з постановою її не ознайомлено, підписи у протоколі та постанові не її, розриття проїзної частини було проведено працівниками КП «Водопостачання м. Вознесенськ» навпроти будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, а не навпроти будинку АДРЕСА_2, що належить їй, як вказано в протоколі та постанові. Припис від 14.03.2011 р., зроблений КП «Водопостачання м. Вознесенськ» вона з сусідами виконали в той же день, тому позивач просить позов задовольнити та скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю. При цьому звертала увагу суду щодо відсутності доказів на спростування її доводів в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов суду не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином неодноразово. Про причини своєї неявки суд не повідомив,

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух", єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача посадовою особою відповідача 14.03.2011 року складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст. 140 КпАП України, а саме 14.03.2011 року ОСОБА_1, будучи відповідальною особою, порушила вимоги порядку погодження місць проведення робіт, а саме здійснила розриття проїзної

частини АДРЕСА_2 без будь-яких погоджень з ДАІ, не обгорол. місце робіт дорожніми знаками, що попередило б водіів про небезпеку іна дорозі, порушивши п. 1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), чим скоїла правопорушення, передбачене З ст. 140 КпАП України.

На підставі обумовленого протоколу посадовою особою була винесена постанова, якою ;; позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 520 грн. 00 коп.

Згідно П.1 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судаї підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владні' повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правова актом індивідуальної дії (п. З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 ві? 06.03.2008 року).

При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльносг суб'єктів владних повноважень, суди відповідно до ч.З ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняг вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та закона^ України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовані: тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. .

Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушенням будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в йопо вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагля.: за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частина 1 ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу,

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, обставини події, у зв'язку з якою позивач буф притягнена до адміністративної відповідальності, встановлюються лише протоколом прЬ адміністративне правопорушення. Позивач заперечує проти вказаних порушень ПДР. За такое суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, як підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували "б свідчення позивача, аф таких доказів ні протокол, ні постанова не містить.

Статтею 288 КпАП України встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями встановленими цим Кодексом. За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністратив- поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадов особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи. саме наявність доказів, які спростовують твердження позивача про невчинення правопорушення

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена -з суди ( п.З ч.2 ст. 17 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ-1 № 083312 від 14.03,2011 року про адміністративне правопорушен-; передбачене ч.З ст.140 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнання неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. ВОСТРІКОВА