С права № 2-а-6249/2009р .
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді – Лутай А.М.
при секретарі – Сауніної С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання зробити перерахунок пенсії та здійснити її виплату, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання зробити перерахунок пенсії та здійснити її виплату.
Позов мотивує тим, що вона народилася 9 квітня 1942 року та віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач їй не нараховував і не виплачував в 2007 році, а в 2008 році сплачував надбавку в розмірі 10% пенсії.
Не ставлячи питання про стягнення судових витрат, просить, визнавши бездіяльність неправомірною, зобов’язати УПФУ в м. Харцизьку зробити нарахування до пенсії їй, як „дитині війни”, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Також позивач просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, тому що вона його пропустила з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась із ЗМІ у серпні 2009 року. В она є людиною похилого віку, часто хворіє і їй важко відстежувати зміни в чинному законодавстві.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Донецькій області, в яких вказав, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування Крім того , у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію сі.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.08р. – 19,35 грн., з 01.10.07р. - 19,75 грн.
09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12 ст 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв'язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, шо саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійною фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції. « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.»
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України 10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка тратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01 08р.
Для врегулювання ситуації, 28.05.08р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20грн. та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Крім того, відповідач зазначив, що статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв'язку із ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.07, тобто, ше у липні 2007р.
Згідно ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в м. Харцизьку наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
В зв'язку з вказаним у задоволення позовних вимог просить відмовити.
Суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та представника відповідача – Управління пенсійного фонду України в м.Харцизьк Донецької області.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадинами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народилася 9 квітня 1942 року, має правовий статус „дитина війни” та знаходиться на обліку в м. Харцизьку Донецької області і отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії призначених відповідно до цього Закону.
Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансування забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом , на 2007 рік зупинено, зокрема. дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № б-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12. 2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статями 1,3 частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення , не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, утому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону ( в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний вік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року ,був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №149-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр" та „.Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня- 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення” Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до принципу дії нормативного –правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня -48,20 грн., з 01 жовтня -49,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, з 22 травня 2008 року відповідач повинен нараховувати та виплачувати позивачу пенсію з надбавкою 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 22 травня 2008 року - 144 грн. 30 коп., з 1 липня 2008 року - 144 грн. 60 коп., з 1 жовтня 2008 року - 149 грн. 40 коп.
В 2008 році позивачу, як дитині війни, надбавка до пенсії нараховувалась, але не у повному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача в своєму письмовому запереченні наполягав на застосуванні строку звернення до суду.
Згідно ст..99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, чи інтересів.
Стаття 100 ч.2 КАС України передбачає, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку. передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав у серпні 2009 року із ЗМІ, та мотивує, що причиною пропущення строку є необізнаність у правових питаннях в зв’язку з рівнем освіти, віком, станом здоров’я.
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи вік, стан здоров’я та рівень освіти позивача, суд вважає можливим визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та задовольнити вимоги позивача щодо поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено вимоги про повернення їй здійснених нею судових витрат.
Таким чином, суд вважає за можливе не присуджувати здійснені нею судові витрати з Державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,19,22,152 Конституції України, ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008, ст.28, ч.2.ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.03 року, ст.ст.2,7,17,70,71,99,100,159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично здійсненних виплат.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: