Справа № 2 - 94/09

      Р І Ш Е Н Н Я

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              06 травня 2009  року                                                                смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                          головуючого-судді:    В.Б.Шидловського

                за участю секретаря:    В.М.Лісничої                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Любар справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заподіяних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивачка вказує, що на початку листопада 2008 року, між нею та відповідачкою було досягнуто попередньої домовленості стосовно оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 для здійснення торгівельної діяльності. В якості авансу орендної плати за грудень 2008 року позивачка сплатила відповідачці 300 (триста) доларів США. Згідно досягнутої домовленості, ОСОБА_2 зобов’язалась в строк до 01 грудня 2008 року оформити всі необхідні документи на об’єкт оренди, закінчити ремонт та письмово укласти договір оренди на вказане приміщення з позивачкою, однак взятих на себе зобов’язань вона не виконала, а ремонтних робіт навіть станом на 01.02.2009 року не закінчила. Позивачка, через невиконання договірних зобов’язань 15 лютого 2009 року уклала договір оренди іншого приміщення, внаслідок чого потреба в оренді належного відповідачці приміщення відпала. Згідно з тим, що відповідачка в обумовлений строк своїх договірних зобов’язань не виконала, тому позивачка вимушена звернутися до суду, для вирішення в судовому порядку справи про стягнення заподіяних їй збитків та моральної шкоди.

На підставі вище викладеного позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2310 (дві тисячі триста десять) грн. 00 коп. (що з урахуванням курсу Нац. Банку України 7,7 грн. за 1 долар і становить 300 доларів США) заподіяних збитків; 500 (п’ятсот) грн. моральної шкоди а всього 2810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. та судові витрати пов”язані з веденням вказаної справи.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги змінила та просила слягнути з відповідачки сплочену нею відповідачці суму авансу та понесені судові витрати, однак від стягнення з відповідачки на її користь моральної шкоди – відмовилась.

Відповідачка заявлені позовні вимоги не визнала та заявила, що договір оренди не було укладено саме з вини позивачки, а тому вона не буде повертати позивачці отриману суму авансу.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

У власності відповідачки є торгівельний павільйон, що розміщений в смт.Любар по вул.Леніна. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 домовились про укладення в письмовій формі договору оренди вказаного магазину, що належить відповідачці. Згідно із розпискою від 08.11.2008 року, ОСОБА_2 одержала від ОСОБА_1 300 (триста) доларів США в рахунок майбутньої оренди магазина за грудень місяць. Позивачка мала намір з 1 грудня 2008 року письмово укласти договір оренди, зареєструватись як приватний підприємець та розпочати торгівлю промисловими товарами у вказаному магазині. Однак до кінця січня місяця 2009 року вказаний договір оренди з різних об»єктивних та суб»єктивних причин так і не було між сторонами укладено та відповідно позивачка будь-якої торгівельної діяльності у вказаному магазині не здійснювала. В лютому місяці 2009 року позивачка уклала договір отренди іншого приміщення, внаслідок цього, потреба в оренді належного ОСОБА_2 приміщення відпала. На даний час відповідач зареєстрована як приватний підприємець, а позивач не зареєстрована та не є приватним підприємцем, а тому суд вважає, що дана цивільна справа підсудна суду загальною юрисдикції, а не господарському суду.

У даному випадку отримані відповідачкою кошти не є завдатком, оскільки відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов»язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Зі змісту ст.571 ЦК України слідує, що за наявності для того підстав, завдаток повертається у подвійному розмірі. Це правило застосовується у випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь зі сторін. У разі коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.

 Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

 Оскільки договору оренди, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, тому в даному випадку мова може йти лише за аванс.

  Аванс – це також визначена грошова сума. Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов»язання. Тому незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов»язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути.

За таких обставин суд рахує, що позовні вимоги слід задоволити.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, керуючись ст.ст.570, 571 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, ЦПК України, суд,-

                                        Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_3, суму авансу в розмірі 300 доларів США, що по курсу НБУ становить 2310 (дві тисячі триста десять) грн.00 коп., судовий збір у розмірі 51 грн., витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., та 300 грн. витрат понесених нею у зв»язку із отриманням правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомисрької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                 Суддя

              Любарського районного суду           підпис             В.Б.Шидловський  

                                                Суддя:                                 В.Б.Шидловський  

                                          Секретар суду:                         Т.А.Гижко