Справа № 2-282/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2009 року м.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді: В.Б.Шидловського
секретаря: В.М.Лісничої
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Любар справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої за дорученням представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Великоволицької сільської ради Любарського району Житомирської області про визнання права власності на будинок,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Києві у віці 78 роки помер її дід – ОСОБА_4.
За законом позивачка являється спадкоємицею майна померлого, серед якого є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 загальною площею 98.2 кв.м. Однак прийняття позивачкою спадщини неможливе, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, а тому вона просить суд постановити рішення про визнання за нею – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті її діда – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Києві, права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному об”ємі та пояснив, що позивачка на даний час фактично вступила у володіння спадковим майном по смерті свого діда – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Києві, однак оформити спадщину не може, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 Належність садиби спадкодавця ніким не оспорюється.
Представник Великоволицької сільської ради Любарського району, на розгляд справи до суду не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак від голови вказаної сільської ради на адресу суду надійшла заява з якої слідує, що Великоволицька сільська рада позовні вимоги визнає повністю та просить розгляд справи проводити без її представника.
Вислухавши пояснення представника позивачки, розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого:
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в сім"ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10.10.1947 року.
25 жовтня 1966 року ОСОБА_6 одружився із ОСОБА_3, що стверджується відповідним свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 25.10.1966 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4.
Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 20.11.ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року в сім"ї ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 05.02.1994 року стверджується, що ОСОБА_7 05.02.1994 року уклав шлюб із ОСОБА_1. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_1.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 19.10.1999 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року в ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 22.01.2008 року.
За законом, ОСОБА_1 являється спадкоємицею всього майна ОСОБА_4, поскільки вступила у фактичне володіння ним. Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва у 1953 році було зареєстровано у Великоволицькій сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку № 25 в по господарській книзі № 41 за 1953 рік. Іншої процедури реєстрації новоствореного майна (будівлі) на той час не було. Вказаний житловий будинок до самочинно забудованих не відноситься, що стверджується довідкою виданою виконкомом Великоволицької сільської ради Любарського району № 569 від 16.09.2009 року.
Згідно із випискою з рішення 14 сесії 21 скликання Великоволицької сільської ради від 18.06.1993 року, цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка розміром 0,53 га. Вказана земля була надана йому відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано і не переглянуто, а відповідно, право приватної власності на земельну ділянку не припинено. За ст.2 вказаного Декрету: «передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у ст.1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов’язково робиться місцевими Радами відмітка у паспорті або документі який його замінює».
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за АДРЕСА_1, користувачем даного житлового будинку є ОСОБА_1.
Довідкою виданою виконкомом Великоволицької сільської ради № 520 від 03.09.2009 року стверджується, що ОСОБА_1 постійно проживала в АДРЕСА_1 разом із своїм дідом ОСОБА_4 до дня його смерті.
Довідкою № 164 від 14.09.2009 року виданою Бердичівським МБТІ стверджується, що правовстановлюючі документи на жилий будинок за АДРЕСА_1 не зареєстровані.
Відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України – дія кодексу (в редакції 2004 р.) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Поскільки ОСОБА_4 помер у 1999 році, то до спірних правовідносин слід застосувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України в редакції 1963 року та Закону України «Про власність». За ст.12 ЗУ «Про власність», - праця громадян є основою створення і примноження їх власності, а об’єктами приватної власності є житлові будинки, збудовані на відведеній в установленому порядку земельній ділянці. Відповідно до ст.549 ЦК України – спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття, що передбачено ст.548 ЦК України.
Розглянувши та дослідивши всі зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.548, 549 ЦК України (ред.1963 р.), ст.182 ЦК України (ред.2004 р.), ст.ст.12, 13 Закону України «Про власність», суд,-
Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті її діда – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Київ, права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
Любарського районного суду підпис В.Б.Шидловський
Суддя В.Б.Шидловський
Секретар суду Т.А.Гижко