УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Горбань В.В.
суддів Кірюхіної М.А. Курської А.Г. при секретарі Кравчук З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування виконкому Алуштинської міської ради про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки і піклування виконкому Алуштинської міської ради про визначення місця проживання дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., третя особа орган опіки і піклування виконкому Алуштинської міської ради про визначення місця проживання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком.
Позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовує тим, що до 16 листопада 2005 року він знаходився у шлюбі з ОСОБА_2., від шлюбу має сина ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу хлопчик залишився проживати з батьком. 11 квітня 2006 року відповідачка надала нотаріально посвідчену заяву, якою дала свою згоду на проживання дитини з батьком та включення її до складу його сім'ї. 15.09.2007 року ОСОБА_2. забрала дитину до себе. Позивач просить визначити місця проживання дитини з ним, оскільки відповідачка погано обходиться з дитиною, перешкоджає позивачу спілкуватися з ним, а також приймати участь в його вихованні. Крім того, ОСОБА_2. не має можливості належним чином виховувати дитину, оскільки вона проживає з іншим чоловіком в приміщенні, непридатному для проживання. Проте, на думку позивача, він може надати дитині належне виховання, оскільки добре до нього відноситься, має постійний заробіток, проживає у двокімнатній квартирі з усіма зручностями.
Не погодившись з позовом, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1., третя особа орган опіки і піклування виконкому Алуштинської міської ради про визначення місця проживання
Справа № 22-ц-5481/2008 р. Головуючий у першій
інстанції Хотянова В.В. Доповідач Кірюхіна М.А.
дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю та визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Позовні вимоги ОСОБА_2. обґрунтовує тим, що ОСОБА_1. негативно впливає на дитину, зловживає спиртними напоями, у 2004 році звертався за допомогою до психіатричній лікарні. ОСОБА_2. вважає, що вона належним чином може виховувати дитину, оскільки дитині необхідна материнська ласка і любов, яку батько надати не може, вона працює, має постійний доход, окреме житло за адресою: м. Алушта, вул. Баглікова, 12, проте на час ремонту у квартирі, вона вимушена проживати за адресою в будинку за адресою: м. Алушта, до вул. Лісовій, 1, де є все необхідне для дитини. На теперішній час вона проживає з іншим мужчиною, який працює лікарем та не заперечує, щоб хлопчик проживав разом з ним, добре до його відноситься. ОСОБА_2. просить визначити місце проживання дитини з нею, а для батька визначити спосіб участі у вихованні дитини, встановивши побачення з дитиною кожної суботи.
Оскаржуваним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2008 року у задоволенні позовних вимог Есатову Р.І. відмовлено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алушти зареєстрованого за адресою: м. Алушта, вул. Б.Хмельницького, 11, кв. 96 з матір'ю ОСОБА_2., яка зареєстрована за адресою: м. Алушта, вул. Баглікова, 12. В решті позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ОСОБА_2. не має можливості належним чином виховувати дитину, оскільки вона разом зі своїм співмешканцем проживають в одній кімнаті в приміщенні, яке, виходячи з правовстановлюючих документів, є гаражем. Крім того, суд не врахував бажання самої дитини проживати разом з батьком. Апелянт вказує, що він не вживає алкогольні напої та жодного разу не звертався за психіатричною допомогою. Дитина проживаючи разом з ним, має все необхідне для її нормального розвитку.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, відповідачку, представника органу опіки та піклування, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1. та частково задовольняючи позов ОСОБА_2., суд першої інстанції зазначив, що враховуючи інтереси малолітньої дитини, хлопчика, якому виповнилось п'ять років, необхідно визначити місце його проживання з матір'ю.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи і відповідають вимогам ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України.
Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони на засадах змагальності і обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2., та відмовив у позові ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, суд першої інстанції взяв до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Так, суд дослідив і дав належну оцінку таким обставинам, що позивач і відповідачка позитивно характеризуються, працюють, мають постійний заробіток, позивач проживає з старшим сином, а відповідачка знаходиться у фактичних шлюбних стосунках зОСОБА_4., який не заперечує проти проживання з ними хлопчика. Суд також врахував, що хлопчику виповнилось 5 років, і він потребує постійної материнської турботи.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що суд першої інстанції
не вивчив особу відповідачки, яка, на його думку, неналежним чином
виконувала свої обов'язки з виховання старшої доньки, і так само несумлінно
ставиться до виховання сина. У матеріалах справи є виключно позитивні
характеристики відповідачки, надані як з місця роботи, так і службою у
справах дітей. Безпідставні також і доводи позивача про поганий вплив на
дитину з боку ОСОБА_4., з яким ОСОБА_2. знаходиться у
фактичних шлюбних стосунках. Як пояснила ОСОБА_2 у судовому
засіданні апеляційного суду, ОСОБА_4 працює лікарем,
доброзичливо ставиться до її сина, і не заперечує проти його проживання з ними. Пояснення відповідачки з цього приводу позивачем не спростовані. Колегія суддів відхиляє і доводи позивача про відсутність у відповідачки належних житлово - побутових умов. Так, представник органу опіки і піклування надала акт обстеження житлово - побутових умов від 12 серпня 2008 року, складеним комісією у складі спеціалістів служби у справах дітей, згідно з яким у приміщенні у м.Алушта, вул. Лісова, 1, де проживає ОСОБА_2. , створені всі умови для проживання, виховання та розвитку малолітньої дитини. У приміщенні зроблено капітальний ремонт, є опалення, кондиціонер, санвузол, душова кабіна, господарчі приміщення, наявні меблі, предмети домашнього побуту, створено дитячий куточок з іграшками та книжками.
Колегія суддів дослідила надані позивачем для огляду його чисельні заяви до органів внутрішніх справ про порушення кримінальних справ відносно відповідачки, а також постанови про відмови у порушенні кримінальних справ за відсутністю складу злочинів в діях ОСОБА_2., і прийшла до висновку, що надані документи не є підставою вважати, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої обов'язки. Критично колегія суддів оцінює надану позивачем копію повідомлення про розшук ОСОБА_2. у Республіці Таджикістан з 1996 року за скоєні злочини, як не посвідчену належним чином.
Необгрунтованим є довід апелянта про те, що суд не взяв до уваги
бажання сина проживати з ним, а не з матір'ю. Відповідно до ч.1 ст. 160
Сімейного кодексу України місце проживання дитини, що не досягла десяти
років визначається за згодою батьків. Думка дитини щодо місця проживання
враховується тільки по досягненні дитиною десятирічного віку. Між тим, у
психолого-педагогічній характеристиці ОСОБА_3, складеною
вихователькою дитячого садка, який відвідує хлопчик, є правильна
рекомендація батькам, щоби вони вирішували спірні питаня між собою без участі малолітньої дитини, не перекладаючи на хлопчика свої проблеми.
Служба по справах дітей виконавчого комітету Алуштинської міської ради, залучена судом до участі у справі відповідно до ч.4 ст. 19 Сімейного кодексу України, надала висновок про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_3, 2003 року народження, з матір'ю. Вказана обставина також обгрунтовано була взята судом першої інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам відповідно до цивільно - процесуального законодавства і постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.