УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 р. липня місяця «28» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого: Куриленка О.С.

Суддів: Синельщікової О.В. Яковенко Л.Г. При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СГ ТОВ „Промінь", Відділення виконавчої дирекції у місті Саки Автономної Республіки Крим Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення шкоди, заподіяної у зв'язку з ушкодженням здоров'я за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій

просить частково скасувати рішення тільки в частині відмови в позові до СТОВ

„Промінь", та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у

повному обсязі, в решті - рішення залишити без мін, посилаючись на порушення судом

норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до СТОВ „Промінь", суд першої інстанції виходив з того, що належні до виплати платежі з КСП „Луч", а потім і з СТОВ „Луч" з 1995р. по березень 2002р. знаходяться по за межами позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення призначених, але не виплачених йому платежів за період з 1.07.1995р. по 1.03.2002р. до СТОВ „Луч" тільки в травні 2006р.

Загальна позовна давність визначена в ст.257 ЦК України, і встановлена тривалістю у три роки.

На дану обставину звернув увагу і Верховний Суд України в постанові №6 від 27 березня 1992р. з послідуючими змінами, де в абз.5 п.22 розяснює, що підлягають виплаті щомісячні платежі за час, що не перевищує трьох років.

Крім того, в матеріалах справи /арк.101/ є наявна довідка СТОВ „Луч" на адресу Сакського міжрайонного прокурора, в якій повідомляється про відсутність заборгованості за підприємством по виплаті ОСОБА_1 нарахувань за трудовим каліцтвом за період з 1995р. по березень 2002р.

Справа №22-ц-299/2008 Головуючий в суді І інстанції: Павловська І.Г.

Доповідач: Куриленко О.С.

Таким чином, позиція суду першої інстанції по справі є правильною.

Рішення суду в частині оскаржуваній ухвалено на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не заперечують наявних в справі матеріалів, які свідчать про погашення заборгованості.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2007 року, в частині оскаржуваній - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.