УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року липня місяця «28» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого: Куриленка О.С. Суддів: Яковенко Л.Г.

Синельщікової О.В. При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби соціального зв'язку та захисту інформації України в АР Крим, Служби безпеки України про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови йому в позові, та прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що підлягає стягненню тільки компенсація за речове забезпечення, яка до теперішнього часу не сплачена.

В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку судом відмовлено за перебігом строку на звернення до суду, в решті стягнень відмовлено за необґрунтованістю.

Строки розрахунку при звільненні працівника, та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні визначені ст.ст. 116, 117 ЦПК України.

Строки звернення до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудового спору встановлено ст. 233 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 8.11.2006р., а до суду за вирішенням трудового спору звернувся 23.05.2007р.. тим самим з пропуском встановленого строку.

З матеріалів справи видно, що позивач проходив співбесіду для прийняття на роботу, але до роботи не приступив, з невідомих причин.

Пов'язувати невиплату заробітної плати чи компенсації з невиходом на роботу неможливо.

Справа №22-а-1878/2008 Головуючий в суді І інстанції: Бортник О.П.

Доповідач: Куриленко О.С.

Відносно відмови в стягненні переплати по кредиту за придбану квартиру, судом правильно вказано на відсутність вини відповідачів в нарахуванні % за користування позивачем кредитом.

Правильно на думку колегії суддів судом першої інстанції вирішенні вимоги позивача відносно стягнення 7% індексації та моральної шкоди.

Судом не встановлено моральних страждань позивача з приводу несвоєчасних виплат належних йому платежів. Фактично його порушене право на вихідну допомогу усунуте добровільним виконанням заборгованості в ході розгляду справи.

Таким чином, в частині оскаржуваній постанова суду відповідає вимогам ст. 159 КАС України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що. суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від .04 жовтня 2007 року в частині оскаржуваній - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в місячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.