11 травня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,   Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Донецька залізниця” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду  м. Донецька від 10 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10.10.2006 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4.12.2006 р., яким у позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи,  виходив з того, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці більше трьох годин без поважних причин, його звільнення з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було здійснено з дотриманням вимог трудового законодавства, а позивач не надав необхідних  доказів на підтвердження заявлених вимог.

Апеляційний суд  погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 жовтня                2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :