Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3850/2009 р. Головуючий у 1 інстанції :
Міщенко Т.М.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Мануйлова Ю.С.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання права власності на житловий будинок.
В позові зазначала, що у вересні 1988 року вона зі своєю родиною переїхала у будинок АДРЕСА_1. 02.09.1988 р. вона зареєструвалась у вищезазначеному житловому будинку. Весь цей час вона зареєстрована та мешкає разом зі своєю родиною у вищезазначеному житловому будинку. Жили вони з ОСОБА_4 однією сім'єю. У 1991 році померла ОСОБА_3 20.06.1992 року ОСОБА_4 отримав у Мелітопольській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Вона його поховала за свої кошти. Після його смерті, вона зі своєю сім'єю залишилися мешкати у вищевказаному будинку і до теперішнього часу живуть у ньому. На протязі 14 років вони добросовісно відкрито володіють житловим будинком АДРЕСА_1. За цей час вона неодноразово робила ремонт будинку, а саме: штукатурила його, робила покраску, побілку, встановила новий забір біля будинку з вулиці. У середині будинку поклеїла шпалери. Весь цей час вона користувалась не тільки будинком, а й підсобним приміщенням. Крім того, всі 14 років вона сплачувала комунальні послуги та податок за земельну ділянку. Посилаючись на вищевикладене просила, визнати за нею право власності в порядку спадкування на 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 які належали ОСОБА_4
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 89/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 який зареєстрований за ОСОБА_4.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд посилався на те, що вона 14 років користується 89/100 частинами житлового будинку АДРЕСА_1 що належали ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тому на підставі ст.344 ЦК України набула право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Між тим, згідно Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (пункти 4,8) цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
З урахуванням трирічного строку, передбаченого пунктом 8 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України строк володіння позивачем частиною квартири після смерті ОСОБА_4 становить на момент звернення до суду лише сім років один місяць.
Проте суд першої інстанції не дав належної оцінки цим обставинам.
До того ж, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його спадкоємцем першої черги являвся його син ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_1.
Відповідно довідки квартального комітету, яка додана до апеляційної скарги, ОСОБА_5 проживав за адресою АДРЕСА_1 з 1999 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.
Проте, зазначені обставини суд першої інстанції не дослідив, не з’ясував чи є спадкоємці після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, чи прийняли вони спадщину після його смерті у відповідності до вимог ст.549 ЦК України 1963 року, не залучив до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_1, права якої порушені, оскільки вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, тому рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, залучити у якості відповідача ОСОБА_1, повно і всебічно дослідити обставини справи і ухвалити рішення у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2008 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: