У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді	Міщенка С.М.,
суддів	Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора потерпілого	Саленка І.В., ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні 15 травня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 з доповненнями до неї на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від                 9 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_3.

        

Цим вироком засуджено

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

в силу ст.89 КК України не судимого,

- за ч.1 ст.119 КК України на 5 років обмеження волі.

Застосовано ст.ст.75, 76 КК України  і ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і передано на поруки трудовому колективу ІНФОРМАЦІЯ_2.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування :

         - моральної шкоди на користь ОСОБА_4 50000 грн.;

         - моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 75000грн. кожному.

         - матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 9086 грн. 65 коп. кожному.

 

За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він 21.08.2004 року близько 18 год. 50 хв. у полі біля АДРЕСА_1 неподалік тракторної бригади ПАФ „Маяк”, приїхавши на полювання, внаслідок злочинної недбалості та недотримання правил безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю при огляді мисливської рушниці “Ідеал”, належної ОСОБА_5, яку він взяв без дозволу останнього,   неумисно натиснув на спусковий гачок, від чого стався безприцільний постріл, яким потерпілому ОСОБА_6 заподіяно наскрізне дробове вогнепальне поранення голови, від якого він помер на місці.

 

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21 червня 2006 року зазначений вирок  щодо ОСОБА_3 змінено: зменшено розмір стягнення з нього на відшкодування моральних збитків на користь дружини загиблого потерпілої ОСОБА_4 - до 30000 грн., на користь його батьків потерпілих ОСОБА_1 - до 25000 грн.,  ОСОБА_2 - до 25000 грн. У решті вирок залишено без зміни.

 

У касаційній скарзі і доповненнях до неї потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують про неповноту та однобічність досудового слідства і судового розгляду справи, внаслідок чого дії ОСОБА_3 неправильно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України і підлягають кваліфікації за ч.1 ст.115 КК України.  Окрім того, потерпілі вважають, що засудженому призначено  надмірно м'яке покарання зі звільненням від відбування з випробуванням з іспитовим строком та безпідставно засудженого передано на поруки ІНФОРМАЦІЯ_2. Доводять, що ОСОБА_3 учинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що не було враховано судом як обтяжуюча покарання обставина. Вказують на те, що ОСОБА_3 сплачує їм щомісячно незначні грошові кошти і борг на даний час не відшкодував. Також зазначають про необґрунтоване зменшення апеляційним судом сум відшкодування моральної шкоди на їх користь. Вказують про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності також ОСОБА_5 за п.5 ст.27 і ст.264 КК України. З огляду на це, просять судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу  направити прокурору на нове розслідування.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення потерпілого ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який просив вирок суду змінити, виключити з вироку рішення суду про застосування ст. 76 КК України і передачу ОСОБА_3  на поруки трудовому колективу ІНФОРМАЦІЯ_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 

За змістом касаційної скарги, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції, і перегляду відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

 

Винуватість ОСОБА_3 у вбивстві ОСОБА_6 через необережність підтверджена показаннями засудженого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, експерта - баліста ОСОБА_10, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, який є двоюрідним братом загиблого,  висновками судово-медичної, балістичної експертиз та іншими доказами по справі, які досліджені судом у встановленому законом порядку, належно оцінені і детально викладені у вироку суду.

 

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.119 КК України кваліфіковано правильно.

 

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 убив ОСОБА_6 умисно, а тому твердження потерпілих ОСОБА_1,            ОСОБА_2  про те, що дії засудженого  підлягають кваліфікації за ч.1 ст.115 КК України, безпідставні.

 

Вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за п.5 ст.27 і ст.264 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі потерпілих, не входить до компетенції судів. Окрім того, як видно з постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 від 26.12.2004 року, яка не скасована, його причетність до вчинення злочинних дій перевірялася, і в діях останнього не встановлено порушень вимог нормативних актів, що регулюють порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї.

 

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_3, не встановлено.

 

Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який працював водієм, позитивно характеризувався за місцем проживання й роботи, внаслідок чого трудовий колектив ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотав перед судом про передачу засудженого на поруки. Судом ураховано також пом'якшуючі покарання  ОСОБА_3 обставини - визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні батьків похилого віку, часткове відшкодування завданої потерпілим шкоди і регулярна щомісячна виплата їм грошових коштів, надання сім'ї загиблого - його дружині й дитині необхідної допомоги, зокрема, в перевезенні автомобілем.

 

Призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення  та попередження нових злочинів.

 

Даних про те, що ОСОБА_3 учинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що могло бути визнано судом обтяжуючою покарання обставиною, в матеріалах справи немає. Дослідженими  судом по справі доказами встановлено, що пиво ОСОБА_3 вжив  у стані стресу на вимогу очевидців події вже після вчинення злочину.

 

З огляду на викладене, судом правильно визнано можливим виправлення засудженого без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

 

Разом з тим, при звільненні ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком суд помилково, пославшись на застосування ст. 76 КК України, передав засудженого на поруки трудовому колективу ІНФОРМАЦІЯ_2, хоча статтею 76 КК України це не передбачено.

 

Враховуючи викладене і те, що цю помилку не було усунено судом апеляційної інстанції, судові рішення щодо ОСОБА_3 підлягають зміні з виключенням рішення суду про застосування ст. 76 КК України і передачу   ОСОБА_3 на поруки колективу за місцем роботи.

 

Твердження потерпілих про те, що апеляційний суд необґрунтовано змінив рішення суду в частині цивільного позову, безпідставні.

 

Апеляційним судом на законних підставах зменшено розмір стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди  на користь потерпілих. Це рішення прийнято судом з урахуванням наявних у справі доказів,  засад розумності та справедливості, ступеня вини ОСОБА_3, його майнового стану і належно мотивовано.

 

Керуючись ст.ст.  394-396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

 

Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 9 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_3 змінити: виключити рішення про застосування  ст.76 КК України і передачу ОСОБА_3 на поруки трудовому колективу ІНФОРМАЦІЯ_2.

 

У решті судові рішення залишити без зміни.

 

 

Судді:

 

Міщенко С.М.                            Кліменко М.Р.                            Нікітін Ю.І.