АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2604/09                                                               Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                      

                                                                                                                                Гончар М.С.

                                                                Суддя-доповідач:  Коваленко А.І.

                             УХВАЛА

                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 року                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                         Кочеткової  І.В.

Суддів                                     Денисенко Т.С.

                                           Коваленко А.І.

При секретарі:          Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування спільним майном подружжя та про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування спільним майном подружжя та про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою.

Позивач зазначав, що йому та відповідачці належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні цією квартирою, замінила замки на вхідних дверях в квартиру, у зв'язку із чим, він позбавлений права користуватись цією квартирою, тому звертався з відповідною заявою до Шевченківського РВ. Він пропонував відповідачці визначити порядок користування квартирою в добровільному порядку, але остання відмовилась.

Уточнивши свої вимоги просив: визначити порядок користування спільним майном подружжя; надати йому у володіння та користування в квартирі АДРЕСА_1 ізольовану кімнату жилою площею 12,3 кв.м.;   а відповідачці - ізольовану кімнату жилою площею 17,6 кв.м.; кухню площею 7,5 кв.м., коридор площею 9 кв.м., ванну кімнату площею 3 кв.м., вбиральню площею 1,2 кв.м., балкон площею 2,20 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 залишити у їх загальному користуванні; усунути йому перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення в цю квартиру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визначений порядок користування майном у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.

Виділено в окреме володіння та користування ОСОБА_2 на його Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1 ізольовану кімнату жилою площі 12,3 кв.м.

Виділено в окреме володіння та користування ОСОБА_1 на її Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1 ізольовану кімнату жилою площею 17,6 кв.м.

Кухню площею 7,5 кв.м., коридор площею 9 кв.м., ванну кімнату площею 3 кв.м., вбиралью площею 1,2 кв.м., балкон площею 2,20 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 залишено у спільному (загальному) володінні та користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Усунуті перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні ним права користування розпорядження квартирою АДРЕСА_1.

Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2, понесені судові витрати у вигляді судового збору розмірі 17 грн. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справі розмірі 7,50 грн., а всього 24,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

            Вислухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено  судом, за  договором купівлі-продажу, посвідченому 30.11.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Байрамовою О.М. та зареєстрованому в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 11.12.2007 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 ( по Ѕ частині кожному).

 Зазначена квартира складається з двох ізольованих кімнат - жилою площею 17,6 кв.м та 12,3 кв.м; кухні площею 7,5 кв.м з балконом площею 2,20 кв.м, коридору площею 9 кв.м, ванної кімнати площею 3 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, (а.с.8-11, 13-17).

Таким чином, судом установлено, що спірна квартира з жилими кімнатами 17,6 кв.м та 12,3 кв.м  (всього 29,9 кв.м) належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам і на частку кожного з них у спільній власності приходиться по 14,95 кв.м   жилої площі.

В спірній квартирі мешкає відповідачка, нею були замінені вхідні двері, ключі від замків цих дверей позивач не має, що перешкоджає його вільному доступу до квартири, співвласником якої він являється. Зазначені обставини  щодо відсутності ключів не заперечувалися відповідачкою.

У силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК, на яку посилався позивач, як на правову підставу позову, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Суд  першої інстанції повно і всебічно дослідивши обставини справи, доводи і заперечення сторін прийшов до правильного висновку про те, що виділення співвласнику-позивачу ОСОБА_2 на його Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_1 у користування ізольованої  кімнати площею 12,3 кв.м не порушує права іншого співвласника   квартири – відповідачки ОСОБА_1, якій виділено в користування ізольовану кімнату  площею 17,6 кв.м, тому задовольнив  повністю позовні вимоги про визначення порідку користування  співвласниками спірною квартирою, усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження - вселення позивача в квартиру.

Доводи апелянта про те, що позивач не звертався до неї про добровільне надання йому ключів від вхідних дверей, про добровільне визначення порядку користування квартирою, не являються підставою для  відмови у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду відповідає обставинам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317    ЦПК України, колегія суддів -  

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

            Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: