Справа № 2-1397/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» серпня 2009 р. місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого – судді Комісаренко Л.В.
при секретарі – Блінковій Г.О.,
представника відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Запорізького філіалу №6 про стягнення суми вкладу,
встановив:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Запорізького філіалу №6 про стягнення суми вкладу, в якому зазначила, що 13.01.2009 року вона уклала з ЗФ ТОВ „Укрпромбанк” договір банківського вкладу № 1006/0305338000634002 та внесла до каси Банку гроші у сумі 20000,00 грн. строком на 33 дні з 13.01.2009 р. по 14.02.2009 р., з процентною ставкою за вкладом 22% річних.
У зв’язку з тим, що позивачу були потрібні гроші та настав строк повернення Депозитного вкладу, 12.02.2009 р та повторно 12.03.2009 року , ОСОБА_2 звернулася до адміністрації відділення банку відповідача з проханням видати належні їй грошові кошти по закінченню строку, які були вкладені на депозит, але відповідачем було відмовлено в повернені коштів з посиланням на Постанову Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 року щодо введення Тимчасової адміністрації з 21.01.2009 по 21.01.2010 року та введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21.01.2009 по 21.07.2009 року. Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано та протиправно утримує його особисті кошти, чим порушує її права в користуванні та розпорядженні його власністю, які гарантовані Конституцією України та іншими законодавчими актами України. Тому просить стягнути з відповідача на її користь суму депозитного вкладу у розмірі 20 000,00 грн., 22% суми процентів по вкладу, 3% річних в сумі 73 грн. 97 коп ., 300грн. суми індексу інфляції. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача – ЗФ ТОВ „Укрпромбанк” у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що згідно якої позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їх місцезнаходженням , тобто до Печерського районного суду м. Київа , також посилається на Постанову Національного банку України № 19/БТ від 20.01.2009 року щодо введення тимчасової адміністрації в ТОВ „Укрпромбанк” строком на один рік з 21.01.2009 по 21.01.2010 року та введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 по 21.07.2009 року. Відповідно частині 3 статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), також на статтю 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів. В зв’язку з цим позивач заперечує проти позову в ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка по справі – ОСОБА_2 дійсно 13.01.2009 року уклала з ТОВ «Укрпромбанк» в особі Запорізького філіалу №6 договір банківського вкладу № 1006/0305338000634002 та внесла до каси Банку грошові кошти у сумі 20000, 00 грн. строком на 33 дні , з 13.01.2009 по 14.02.2009 року, з процентною ставкою за вкладом 22% річних, а банк прийняв вказану суму коштів та взяв на себе зобов’язання повернути їх повністю 14.02.2009 року (пункти 1.1 та 2.1.5. Договору банківського вкладу) та сплатити відсотки за користування коштами.
Тобто банком та вкладником виконано в повному обсязі вимоги частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України, згідно, якого за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та порядку встановлених договором.
12.02.2009 р., 12.03.2009 р., ОСОБА_2 звернулася з заявою до адміністрації відділення банку відповідача з проханням видати їй її готівкові кошти, які були на депозиті, у зв’язку з закінченням строку дії вкладу, але ЗФ ТОВ „Укрпромбанк” відмовив, посилаючись на постанову правління НБУ №319 від 11.10.2008 року.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача та посилання на нормативний акт Національного банку України, оскільки, відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожному громадянину України гарантується право користування та розпорядження своєю власністю. При цьому згідно 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та в супереч Конституції України ТОВ «Укрпромбанк» безпідставно позбавив ОСОБА_2 права власності, а саме вільного користування своїм майном – грошовими коштами розміщеними в банку.
У відповідності до ч.1 статті 316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Також згідно ч. 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном та відповідно до частини 6 і 7 статті 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності, а обмеження чи припинення діяльності власника допустити до користування майном інших осіб допускається лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Банк в супереч закону безпідставно втрутився та фактично заборонив ОСОБА_2 користуватися своїм майном.
Крім того банк порушив вимоги передбачені частиною другою статті 1060 Цивільного кодексу України щодо зобов’язання банку за Договором банківського вкладу повернути вклад на першу вимогу вкладника.
Також банком грубо порушена норма цивільного права, а саме стаття 14 Цивільного Кодексу України, відповідно до, якої Цивільні зобов’язання виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно статті 626 ЦК України, зобов’язання за договором повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання прямо заборонена статтею 625 ЦК України.
Із диспозиції статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Враховуючі, що строк повернення коштів по депозиту настав 14 лютого 2009 року після введення тимчасової адміністрації – 21.01.2009 року, тому дія мораторію відповідно Закону не розповсюджується на вказаний вклад ОСОБА_2
Тому, суд вважає, що дії відповідача необґрунтовані, бо протиправно утримують особисті кошти позивача після закінчення строку повернення депозиту, чим порушують її права в користуванні та розпорядженні її власністю, які гарантовані їй Конституцією України та іншими законодавчими актами України, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення грошових коштів в розмірі 20000,00 гривень .
Відповідно до ст..625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмірів процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ЗФ ТОВ „Укрпромбанк” грубо порушив права ОСОБА_2, як споживача банківських послуг, суд погоджується з розрахунками позивача щодо суми щодо суми індексу інфляції за період про строчки виконання грошових зобов’язань , тобто з 15.02.2009 року по 01.03.2009 року , що складає 300 грн. та суми 3% річних за період 15.02.2009 року по 01.04.2009 року , складає 73 ,97 грн.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо підсудності справи, оскільки відповідно до п.5 ст.110 ЦПК України , позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Згідно до п.7.ст.110 ЦПК України , позови що виникають з діяльності філії або представництва
юридичної особи, можуть пред’являтися також за місцем їх знаходження .
Також на підставі , п.5.3 договору банківського вкладу № 1006/0305338000634002 від 13.01.2009 року ,
між сторонами не передбачено вирішення спорів судом м. Києва.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтею 41 Конституції України, статтями: 14, 317, 319, 321, 509, 526, 527, 530, 633,1058-1060, 1167 ЦК України, 4-11, 14, 57, 60, 88, 110, 112, 118, 119, 120 ЦПК України, статтею 10, 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року (із змінами) „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Запорізького філіалу №6 (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 5) к/р НОМЕР_1, МФО 313935, ЄДРПОУ 26405444, на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 0 000,00 (двадцять тисяч) гривень розміщені на її депозитному рахунку згідно Договору банківського вкладу № 1006/0305338000634002 від 13.01.2009 року , 22% суми процентів по вкладу, 3% річних в сумі 73,97 грн., 300 грн. суми індексу інфляції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Запорізького філіалу №6 (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 5) к/р НОМЕР_1, МФО 313935, ЄДРПОУ 26405444, на користь держави судовий збір у розмірі 203 (двісті три) гривень 73 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Запорізького філіалу №6 (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 5) к/р НОМЕР_1, МФО 313935, ЄДРПОУ 26405444, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя на державного бюджету Хортицького району, ЄДРПОУ – 34676906, рахунок № 31211259700008, банк одержувача – ГУДКУ в Запорізькій області, МФО банку – 813015, код платежу – 22050000 у розмірі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: